| Вчера, я стал тебе совсем чужим.
| Вчора, я став тобі зовсім чужим.
|
| Прощай, вернется эхом мне твоим.
| Прощай, повернеться луною мені твоїм.
|
| Как жаль, разбита навсегда любовь,
| Як шкода, розбите назавжди кохання,
|
| Не жди, что я вернусь когда-то вновь.
| Не чекай, що я повернусь колись знову.
|
| Иди, на встречу четырем ветрам,
| Іди, на зустріч чотирьом вітрам,
|
| Не жди, меня не будет больше там.
| Не чекай, мене не буде більше там.
|
| Зимой я стану снегом не земле
| Взимку я стану снігом на землі
|
| Весной дождем заплачу о тебе.
| Весною дощем заплачу про тебе.
|
| Прости за то, что был всегда с тобой,
| Вибач за те, що був завжди з тобою,
|
| За то, что был я тенью за спиной,
| За те, що був я тінню за спиною,
|
| Прости за ожиданье в час ночной,
| Пробач за очікування в годину нічну,
|
| Прости за поцелуи под луной.
| Пробач за поцілунки під місяцем.
|
| Забудь и не жалей меня, прошу,
| Забудь і не шкодуй мене, прошу,
|
| Забудь, и я забуду и прощу.
| Забудь, і забуду і пробачу.
|
| Но знай, нам жизнь два раза не вернуть,
| Але знай, нам життя двічі не повернути,
|
| Прощай, прости меня когда-нибудь.
| Прощай, вибач мені колись.
|
| Вчера я стал тебе совсем чужим,
| Вчора я став тобі зовсім чужим,
|
| Прощай. | Прощай. |
| Вернется эхом мне твоим.
| Повернеться луною мені твоїм.
|
| Но знай, нам жизнь два раза не вернуть,
| Але знай, нам життя двічі не повернути,
|
| Прощай, прости меня когда-нибудь. | Прощай, вибач мені колись. |