| На хвилі, живий, за чашкою чаю, вдома,
|
| кожному новому сонцю посміхаюся з балкона.
|
| Сам собі шепочу: мусиш, зможеш,
|
| адже поки ти захоплений — меч у ніжних.
|
| Сьогодні я фільтрую в цьому потоці кадри,
|
| а ось колись пірнав, думав, виростуть зябра.
|
| Тягнули губи до мене суки, суккуби ззовні,
|
| точки, куби на вогні, суто життя на дні.
|
| Було страшно — п'яти лоскотати підвіконням,
|
| було важливо — в хованки пограти мені з небіжчиком,
|
| щоб зрозумів я — тут не фестиваль Комік-кон,
|
| якщо хочеш жити - не жри комбікорм!
|
| Тут іскри секунд день стрілкою січуть.
|
| нам потрібен шанс пережити розпечені будні.
|
| День минув, а я ще живий!
|
| День минув, а я ще живий!
|
| День минув, а я ще живий!
|
| Коли твоє місто у вогні…
|
| Так, я покинув шалман (шепотів там повіям: шарман),
|
| мене тут вітер шмонал, в голові знайшов аммонал.
|
| Кого ми холимо й плекаємо (улюблений наш Голем)?
|
| З Галілеї до юдей прийденого женемо...
|
| Ілюзій немає, надія є… на наших спинах шерсть.
|
| Алюзій марення - твій номер шість шість шість ... помста!
|
| Впасти піна, слина, я — пес, вовк, лев,
|
| небезпечніший за дикого слона — вам мій гнів!
|
| Дурний день здох у зоопарку з бетону
|
| просто ловлячи бліх, мені б спокій пітона.
|
| Хто кого переживе, потім пережує…
|
| принесіть лід і йод, завтра новий зліт.
|
| Тут іскри секунд день стрілкою січуть.
|
| нам потрібен шанс пережити розпечені будні.
|
| День минув, а я ще живий!
|
| День минув, а я ще живий!
|
| День минув, а я ще живий!
|
| Коли твоє місто у вогні… |