| Мені розповіли друзі по палаті,
|
| Справа не в вірі, а в препараті.
|
| Мені розповіли друзі по палаті,
|
| Внутрішній світ мій — лайно на лопаті.
|
| Так монотонно танцюють картинки
|
| І не чути санітарів черевики.
|
| І все навколо божевільні,
|
| Ангели з неба, що зійшли.
|
| Приспів:
|
| Знай, він зітре всіх нас разом,
|
| Штучний розум.
|
| А я не шкодую про цього жодного разу.
|
| Сотре всіх нас разом,
|
| Штучний розум.
|
| А я не шкодую про цього жодного разу.
|
| Мені розповіли друзі за секретом,
|
| Справа не в тому, і навіть не в цьому.
|
| Мені показали відчинені двері,
|
| Я і повірив, я їм повірив.
|
| Так монотонно танцюють картинки
|
| І не чути санітарів черевики.
|
| І все навколо божевільні,
|
| Ангели з неба, що зійшли.
|
| Приспів:
|
| Знай, він зітре всіх нас разом,
|
| Штучний розум.
|
| А я не шкодую про цього жодного разу.
|
| Сотре всіх нас разом,
|
| Штучний розум.
|
| А я не шкодую про цього жодного разу.
|
| Ви не вірите? |
| А я вірю в Достоєвського чи Вольтера.
|
| Хтось каже, що якщо не було Бога, то його вигадали б люди.
|
| І я глибоко вірю, що якщо немає безсмертя,
|
| Його рано чи пізно винайде великий людський розум.
|
| Так, я хворий! |
| Але ведь десятки, сотні божевільних
|
| Гуляють на свободі, бо ваше невігластво
|
| Не здатно відрізнити їх від здорових.
|
| Чому ж я і ось ці нещасні
|
| Чи повинні сидіти тут за всіх як козли відпущення?
|
| Ви і вся ваша лікарняна наволоч у моральному відношенні
|
| Невимірно нижче кожного з нас.
|
| То чому ж ми сидимо? |
| А ви ні! |
| Де логіка?
|
| Приспів:
|
| Знай, він зітре всіх нас разом,
|
| Штучний розум.
|
| А я не шкодую про цього жодного разу.
|
| Сотре всіх нас разом,
|
| Штучний розум.
|
| А я не шкодую про цього жодного разу.
|
| Знай, він зітре всіх нас разом,
|
| Штучний розум.
|
| А я не шкодую про цього жодного разу.
|
| Сотре всіх нас разом,
|
| Штучний розум.
|
| А я не шкодую про цього жодного разу. |