| Колись вони тут стояли, дитино
|
| На це ж небо дивилися і старі лицарі,
|
| Пророцтво чекали
|
| Їхнє волосся сиве, а мечі іржаві
|
| Скрізь посилали шпигунів,
|
| Вони приготували велике, велике свято
|
| Співаки і красуні привели,
|
| Але тривога з серця не йде
|
| Коні були неспокійні.
|
| Воїни міцно витягли списи, мовчали й чекали
|
| Коли буде одна зірка
|
| Яскравіше сяє на небі над Балканами
|
| А вчора ввечері люди вийшли на площу,
|
| І він вийшов на майдан і почав говорити.
|
| Поки вночі горить світло,
|
| коси та палиці
|
| Набиті речі на бетон,
|
| Взуття, а не прапори
|
| Клянусь тобі, одна зірочка над Балканами
|
| Почало сяяти яскравіше
|
| Минулої ночі, дитинко, мені приснився дивний сон,
|
| Ору був захований у сіні, а замок його спалив
|
| Вогні в думці, лунали барабани, а
|
| Одна зірка над Балканами почала світити яскравіше
|
| На горі світить хата іншого Радівого,
|
| У нього трохи сивого волосся і великий живіт
|
| Він їсть цукерки та прибирає напої на терасі
|
| Одного літнього вечора
|
| Паркан високий, а собаки на дорозі
|
| Він випив тонну таблеток, але сон не в очах
|
| Привезли йому з міста дитину, але він її не чіпає
|
| Минулої ночі, дитинко, мені приснився дивний сон,
|
| Ору був захований у сіні, а замок його спалив
|
| Вогні в думці, лунали барабани, а
|
| Яскравіше засяяла зірка на небі над Балканами |