Переклад тексту пісні Le chemin du pays où rien n'est impossible - Yves Duteil

Le chemin du pays où rien n'est impossible (оригінал)

C’est moi qui ai choisi ce chemin difficile
Aujourd’hui je m’arrte deux pas du ravin
regarder le vide avec un air tranquille
Et si je n’ai pas peur, c’est de tenir ta main
Je n’ai plus qu' marcher vers l’tape suivante
En mettant tout mon cњur trouver le sentier
De plus en plus troit, de plus en plus en pente
Et qui dj serpente au milieu de l’t
Tu m’as tenu la main jusqu' ce coin tranquille
O nous avons pos nos valises et nos cњurs
Il me faut repartir vers les rues de la ville
Et porter des nouvelles au miroir du bonheur
J’en ai rempli ma vie depuis que tu existes
Et j’ai tari mes larmes au creux de ton regard
J’ai dcouvert la peur de t’avoir rendue triste
Et l’infinie fiert de te rendre l’espoir
Me revoil debout, je marche, je dcolle
Et je plane au dessus des fentres allumes
Des chemines qui fument et des praux d’cole
Et dj ma raison s’endort poings ferms
Un paysage entier couvert de feuilles mortes
Avec une barrire dans une fort
Quatre maisons de planches o s’ouvrent quatre portes
Au dedans la pnombre a gard son secret
Des voix qui se rpondent, touffes par l’automne
En un concert bizarre o les cris des oiseaux
Tous les secrets chos don’t la fort rsonne
Ont ml leur silence au murmure de l’eau
Si je traverse encore les secrets de la bible
Et l’corce du temps jusqu’au cњur de la vie
J’irai jusqu’au pays o rien n’est impossible
Et j’en rapporterai ce qui te manque ici
Et j’en rapporterai ce qui te manque ici

Le chemin du pays où rien n'est impossible (переклад)

Саме я обрав цей важкий шлях
Сьогодні зупиняюся за два кроки від яру
дивитися в простір зі спокійним повітрям
І якщо я не боюся, то тримати тебе за руку
Я просто маю піти до наступного кроку
Вкладаю все своє серце в пошук шляху
Все вужче, все більше в схилі
А хто вже петляє серед літа
Ти тримав мою руку за цей тихий куточок
Де ми кладемо наші валізи і наші серця
Мені треба повертатися на вулиці міста
І принеси новини в дзеркало щастя
Я наповнив цим своє життя, відколи ти існуєш
І я висушив свої сльози в западині твоїх очей
Я виявив страх зробити вас сумним
І безмежна гордість, що повертає тобі надію
Я знову встаю, іду, злітаю
І злітаю над освітленими вікнами
Димохідні труби та шкільні подвір’я
А моя причина вже засинає зі стиснутими кулаками
Цілий пейзаж вкритий опалим листям
З парканом у фортеці
Чотири дощані будинки, де відчиняються чотири двері
У темряві зберегла свою таємницю
Голоси, що відповідають один одному, чубчасті осені
У химерному концерті, де крик птахів
Усе таємне, з яким перегукується ліс
Розтопили їхню тишу від дзюрчання води
Якщо я знову перекрию таємниці Біблії
І кора часу до серця життя
Я піду в той край, де немає нічого неможливого
І я поверну сюди те, що тобі не вистачає
І я поверну сюди те, що тобі не вистачає