| Колись у літньому саду жила маленька яблуня
|
| І чоловік, якому він належав, хотів, щоб його вибрали
|
| І тому він послав найняти мене
|
| Ну, я мандрував горами і мандрував морем
|
| Але ніколи в дні моїх подорожей
|
| Чи бачив я як яблучко посміхається мені
|
| Смійся, смійся, сміється яблуко
|
| Осінь чекає, будьте обережні
|
| І це знищить вас, якщо побачить, що ви хмурилися
|
| Тож смійся, смійся, сміється яблуко
|
| Ну, всі яблука сховалися
|
| Боїться, що їх можуть зірвати
|
| І кожного разу, коли хтось проходив
|
| Усі, крім того, що одне яблучко пригнулося
|
| Ну, я мандрував горами і мандрував морем
|
| Але ніколи в дні моїх подорожей
|
| Чи бачив я як яблучко посміхається мені
|
| Смійся, смійся, сміється яблуко
|
| Осінь чекає, будьте обережні
|
| І це знищить вас, якщо побачить, що ви хмурилися
|
| Тож смійся, смійся, сміється яблуко
|
| Смійся, смійся, сміється яблуко
|
| Осінь чекає, будьте обережні
|
| Бо воно знищить вас, якщо побачить, що ви хмурилися
|
| Тож смійся, смійся, сміється яблуко |