Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Богомол, виконавця - Ю-Питер. Пісня з альбому Богомол, у жанрі Русский рок
Дата випуску: 31.12.2007
Лейбл звукозапису: Первое музыкальное
Мова пісні: Російська мова
Богомол(оригінал) |
Однажды из гавани порта Мотрилл |
Отправлялся в родные края белоснежный фрегат |
Уносящий на борту печальную девушку |
Бывшую в трауре и слезах |
Навстречу им держал путь угрюмый корабль |
В трюме которого был заключен |
Опасный преступник — сеньор убийца и вор |
Убийца и дева лишь на мгновенье |
Скрестили свои обречённые взгляды |
И их судьбы казалось навсегда разошлись |
В водных просторах океана |
С тех пор по ночам к деве стал приходить богомол |
безмолвный как тень |
Он тихо входил и молча стоял |
Подбирая простые слова |
Убийца и дева друг друга нашли |
У судьбоносной реки |
Убийца сидел на пустом берегу |
И считал на воде круги |
Он зарядил пистолет и сказал |
Хорошо когда цель далека |
Настолько что чувствуешь кончик ствола |
За тысячу миль от себя |
А дева ответила: «Да хорошо |
Что солнце от нас высоко |
И сбросила камень с души |
Под ноги злодею-врагу |
У девы на платье сидел богомол |
Неподвижный как изумруд |
Он так и не смог подобрать нужных слов |
И не смог ничего сказать |
(переклад) |
Одного разу з гавані порту Мотрілл |
Вирушав у рідні краї білосніжний фрегат |
Забираючи на борту сумну дівчину |
Колишню в траурі та сльозах |
Назустріч їм тримав шлях похмурий корабель |
У трюмі якого було укладено |
Небезпечний злочинець - сеньйор вбивця і злодій |
Вбивця і діва лише на мить |
Схрестили свої приречені погляди |
І их долі здавалося назавжди розійшлися |
У водних просторах океану |
З того часу по ночами до діви став приходити богомол |
безмовний як тінь |
Він тихо входив і мовча стояв |
Підбираючи прості слова |
Вбивця і діва один одного знайшли |
У дольної річки |
Вбивця сидів на порожньому березі |
І вважав на воді кола |
Він зарядив пістолет і сказав |
Добре коли мета далека |
Так що відчуваєш кінчик стовбура |
За тисячу миль від себе |
А діва відповіла: «Так добре |
Що сонце від нас високо |
І скинула камінь із душі |
Під ноги лиходію-ворогові |
У дівчини на сукні сидів богомол |
Нерухливий як смарагд |
Він так і не зміг підібрати потрібних слів |
І не зміг нічого сказати |