| Брудні пральні готелю
|
| Старі квартири, простий вид
|
| Ми — королі, ми — королі
|
| Ніколи не спати і майже не їсти
|
| Ми навряд чи можемо спіймати сон
|
| Але це краще, ніж 9 до 5
|
| Більше ніяких дешевих справ
|
| Більше ніяких косих поглядів
|
| Коли я скажу вам, де я був минулої ночі
|
| Більше ніяких загадкових нотаток
|
| Коли я буду вдома
|
| Ти знаєш, що тобі краще самому
|
| Мені не подобається говорити вам це
|
| По телефону
|
| Були Портленд і Колумб
|
| Це двічі на рік
|
| Дитина, я — безлад, і ти знаєш
|
| Я вийшов з-під контролю
|
| Я почуваюся божевільним, коли я зовсім один
|
| Таке божевілля, від якого починаєш тремтіти
|
| Говорити речі, які ніколи не скажеш
|
| Можливо, я подумав, що у нас постріл
|
| Ми заблукали й спалили всі карти
|
| І дивитися, як світ падає
|
| Сімсот «Я вам винен».
|
| Свята та дні народження теж
|
| Я скучив за всіма, я скучив за всіма
|
| Невдалі спроби зустрічі
|
| Це просто причина смерті
|
| Але ми обговорили про це і уклали перемир’я
|
| Більше ніяких дешевих справ
|
| Більше ніяких косих поглядів
|
| Коли я скажу вам, де я був минулої ночі
|
| Більше ніяких загадкових нотаток
|
| Коли я буду вдома
|
| Ти знаєш, що тобі краще самому
|
| Мені не подобається говорити вам це
|
| По телефону
|
| Були Портленд і Колумб
|
| Це двічі на рік
|
| Дитина, я — безлад, і ти знаєш
|
| Я вийшов з-під контролю
|
| Я почуваюся божевільним, коли я зовсім один
|
| Таке божевілля, від якого починаєш тремтіти
|
| Говорити речі, які ніколи не скажеш
|
| Можливо, я подумав, що у нас постріл
|
| Ми заблукали й спалили всі карти
|
| І дивитися, як світ падає
|
| Судячи з виразу вашого обличчя
|
| Ви цього не розумієте
|
| Як і кожне слово, яке я сказав, було залишеною благодаттю
|
| Дивись на мене, ніби вражений
|
| Мої шкідливі звички тримають мене і від вас
|
| Дитина, я — безлад, і ти знаєш
|
| Я вийшов з-під контролю
|
| Я почуваюся божевільним, коли я зовсім один
|
| Таке божевілля, від якого починаєш тремтіти
|
| Говорити речі, які ніколи не скажеш
|
| Можливо, я подумав, що у нас постріл
|
| Ми заблукали й спалили всі карти
|
| І дивитися, як світ падає |