| Вони зносять той будинок у стилі ар-деко
|
| Ванна на лапах тріснута й розчавлена
|
| Пружини матраца і телефонні дроти
|
| Скреготайте тепер у повітрі, як крокодили
|
| Все відбувається в 2×4
|
| Бетонні стіни та бетонні підлоги
|
| Висотні будинки, висока орендна плата
|
| Атмосфера наближається
|
| Угорі немає зірочок, коли ви нахиляєте голову
|
| Хоча ніч порожня й чорна, як смола
|
| Це не те, чим здається
|
| Те, що здається
|
| Полімати навколо міста
|
| Поступайте і переміщуйте їх вагу
|
| На нового хлопчика, молодого вундеркінда
|
| Він дасть нам надію і вилікує сліпих
|
| Тебе вони обрали, мій улюблений сину
|
| Щоб зцілювати хворих і зцілювати сліпих
|
| Ваш шлях вкладений, ви виглядаєте наляканим
|
| Ти не такий, яким здається
|
| О, як ти здається
|
| О, що я бачу, коли мені сниться
|
| О, що я бачу, коли мені сниться
|
| О, я сниться
|
| О, я сниться
|
| Ви лише сухожилля та кістки, усміхнені обличчя та нахмурені обличчя
|
| Є серія чисел, які визначають ваші хитрощі
|
| Зелений на гніті, ти ще дитина
|
| І спотикаєшся, коли йдеш
|
| Безхитра кіннота у своїх пальтах із латунними ґудзиками
|
| Хіба вони не бачать розумних людей
|
| Збираються підняти їх із фюзеляжу
|
| Тож давайте пропустимо місто, ти і я
|
| Далеко від того, де лежить болиголов
|
| Бериліновими пагорбами, як колеса Езекіала
|
| Тримаючи хмари, які тримають наш погляд
|
| Пройдемо повз міста та їхні неонові вогні
|
| Їхні мідні верхи й сталеві шпилі
|
| Проміняємо їх на просте життя
|
| Бо вони не такі, якими здаються
|
| Якими вони здаються
|
| О, що я бачу, коли мені сниться
|
| Коли я мрію
|
| О, що я бачу, коли мені сниться
|
| О, я сниться
|
| О, я сниться
|
| Наші дні на сході закінчуються в цифрах
|
| Наші дні на сході закінчилися
|
| Наші дні на сході закінчені й пораховані
|
| Я перевірю ваги та зважу шанси
|
| Ти нічого не хочеш, навіть коли у нас нічого не буде
|
| Нічого, взагалі нічого |