| В парке старинном деревья шумят листвой.
| У парку старовинному дерева шумлять листям.
|
| Белое платье мелькнуло во тьме ночной.
| Біла сукня майнула у темряві нічної.
|
| Я бегу, я лечу в нетерпеньи навстречу —
| Я біжу, я лікую в нетерпінні назустріч
|
| Моя белокрылая, милая-милая,
| Моя білокрила, мила-мила,
|
| Вновь ты со мной!
| Знову ти зі мною!
|
| Бурные волны вальса, как весенний прибой, раздались вдалеке.
| Бурхливі хвилі вальсу, як весняний прибій, пролунали вдалині.
|
| Руку твою, как счастье, осторожно зажал я в руке.
| Руку твою, як щастя, обережно затиснув я в руці.
|
| Слышала ты, как ветер за меня прошептал: Я люблю! | Чула ти, як вітер за мене прошепотів: Я люблю! |
| Навсегда…
| Назавжди…
|
| Голос мне твой ответил тише ветра весеннего: Да!
| Голос мені твій відповів тихіше за вітер весняний: Так!
|
| Много дней пронеслось. | Багато днів промайнуло. |
| Много лет с той поры пролетело.
| Багато років з того часу пролетіло.
|
| Я давно уж не тот, ты не девочка в платьице белом.
| Я давно вже не той, ти не дівчинка в білому платті.
|
| У меня на висках седина и твоя голова поседела.
| У мене на скроні сивина і твоя голова посивіла.
|
| Унеслись навсегда первых встреч золотые года.
| Понеслися назавжди перших зустрічей золоті роки.
|
| Эти года!
| Ці роки!
|
| В парке старинном под ветром звенят кусты,
| У старовинному парку під вітром дзвенять кущі,
|
| В темных аллеях луна серебрит цветы.
| У темних алеях місяць срібить квіти.
|
| Всюду пары, лишь я одинок в этот вечер.
| Усюди пари, лише я один у цей вечір.
|
| Грущу в ожидании часа свидания.
| Сумую в очікуванні години побачення.
|
| Где ты? | Де ти? |
| Где ты? | Де ти? |