| Ти пам'ятаєш чи той погляд красномовний,
|
| Який мені любов твою відкрив?
|
| Він в майбутньому мені була застава щаслива,
|
| Він душу мені вогнем спалахнув.
|
| У ту світлу мить однією посмішкою смілива
|
| Надію поселити у твоїх грудях…
|
| Яку владу я над тобою мала!
|
| Я пам'ятаю все... Але ти, — ти пам'ятаєш?
|
| Ти пам'ятаєш чи хвилини тріумфування,
|
| Коли для нас так швидко дні мчали?
|
| Коли ти чекав у любові мого зізнання
|
| І вірним бути уста твої клялися?
|
| Ти мені слухав, задоволений, захоплений,
|
| В очах твоїх горів вогонь кохання.
|
| Яких мені жертв не нес ти задоволений?
|
| Я пам'ятаю все... Але ти, — ти пам'ятаєш?
|
| Ти пам'ятаєш чи, коли на самоту
|
| Я стільки разів з турботою німий
|
| Тебе чекала, побачивши у віддаленні;
|
| Як билися груди від радості живої?
|
| Ти пам'ятаєш ли, як у роботи мимовільної
|
| Тобі кільце я віддала з руки?
|
| Як щастям я твоїм була задоволена?
|
| Я пам'ятаю все... Але ти, — ти пам'ятаєш?
|
| Ти пам'ятаєш, вечірнім годинником
|
| Як у піснях мені пристрасть висловити вмів?
|
| Ти пам'ятаєш чи ніч, яскраву зірками?
|
| Ти пам'ятаєш, як ти в захваті млів?
|
| Я сльози ллю, про минуле груди тужить,
|
| Але хладний ти і серцем вже вдалині!
|
| Тебе тих днів блаженство не чарує,
|
| Я пам'ятаю все... Але ти, — ти пам'ятаєш? |