| У моїй голові світло
|
| Миготить, але майже мертвий
|
| Моя воля не спати
|
| Засипаний двома тоннами піску
|
| Більш обтяжений, ніж коли я починав
|
| Неможливо встати зараз, уже пізно
|
| І мені хочеться рухатися далі
|
| І мені хочеться продовжувати життя
|
| Відчути присутність сонця на своєму обличчі
|
| Мені потрібно, щоб ці павутиння набули форми
|
| Моя кімната — порожня печера
|
| Темрява поглинає день
|
| Відтінки завжди намальовані
|
| Шкіра бліда, як брудне мило
|
| Очі, які нічого не роблять, окрім як закриваються
|
| Навіть не бачу, що моя любов до життя зникла
|
| І мені хочеться рухатися далі
|
| І мені хочеться продовжувати життя
|
| Відчути присутність сонця на своєму обличчі
|
| Мені потрібно, щоб ці павутиння набули форми
|
| Ой, за моїм ліжком холодно
|
| Кожен день я пливу крізь патоку
|
| Як витерти тирсу з очей?
|
| Кожен день я пливу крізь патоку
|
| Ой, за моїм ліжком холодно
|
| Кожен день я пливу крізь патоку
|
| Як витерти тирсу з очей?
|
| Кожен день я пливу крізь патоку
|
| Засипаний двома тоннами піску
|
| Більш обтяжений, ніж коли я починав
|
| Неможливо встати зараз, уже пізно
|
| І мені хочеться рухатися далі
|
| І мені хочеться продовжувати життя
|
| Відчути присутність сонця на своєму обличчі
|
| Мені потрібно, щоб ці павутиння набули форми
|
| Ой, за моїм ліжком холодно
|
| Кожен день я пливу крізь патоку
|
| Як витерти тирсу з очей?
|
| Кожен день я пливу крізь патоку |