| Я знаю вас
|
| ми колись зустрічалися
|
| У тебе посмішка, яку я ніколи не зможу забути
|
| Можливо, ви прийняли мене за когось із знайомих
|
| Що ти кажеш
|
| Невже я з’їжджаю з глузду
|
| Це лише одна з справ, дівчина
|
| Те, що я залишив
|
| Ви, мабуть, про щось говорите
|
| Це сталося давним-давно
|
| Якщо я забув згадати твоє ім’я та твоє обличчя
|
| Вибачте, що забув, що я, мабуть, заблудився
|
| Та частина мого життя, яка залишила всі шрами
|
| Від глибини мого розуму до самого серця
|
| У твоїх очах є погляд
|
| я бачила раніше
|
| Це все надто знайоме, але я не можу бути впевненим
|
| У мене десь є спогад
|
| Це дуже схоже на вас
|
| я все ще розгублена
|
| З цими відчуттями всередині
|
| Я хочу простягнути руку й обійняти тебе, і я хочу сховатися
|
| Скажи мені, чи я тебе справді любив?
|
| Або ви хтось, кого я ніколи не знав
|
| Якщо я забув згадати твоє ім’я та твоє обличчя
|
| Вибачте, що забув, що я, мабуть, заблудився
|
| Та частина мого життя, яка залишила всі шрами
|
| Від глибини мого розуму до самого серця
|
| Якщо я забув згадати твоє ім’я та твоє обличчя
|
| Вибачте, що забув, що я, мабуть, заблудився
|
| Та частина мого життя, яка залишила всі шрами
|
| Від глибини мого розуму до самого серця |