| Сніг падає, а я не розумію
|
| Як це тепер я хочу здатися
|
| Проспекти зникли, вони зникли з моїх очей
|
| Будинки, пагорби, які вчора були чисті
|
| І я, я, загубився в цьому білому
|
| Я дивлюся в дзеркало і не знаю, що я шукаю
|
| Я знайшов твою милу посмішку
|
| Це сяє на цьому снігу, як мільйон вогнів
|
| І сніг падає, як падає світ
|
| І я знаю, що ніхто не розуміє того сильного холоду, який я відчуваю
|
| І я згадав і згадав, що вся ця мужність не сніг
|
| Він не розтане, навіть якщо повинен
|
| Стільки слів у повітрі імпровізовано
|
| остання ніч світу
|
| Я б витратив його з тобою
|
| І якщо я закохаюсь, то це також буде з тобою
|
| Як абсурдно ненавидіти один одного, і я це знаю
|
| Єдиний у світі
|
| Наскільки безкорисна така глибока ненависть
|
| Я знайшов твою милу посмішку
|
| Це сяє на цьому снігу, як мільйон вогнів
|
| І сніг падає, як падає світ
|
| І я знаю, що ніхто не розуміє того сильного холоду, який я відчуваю
|
| І я згадав і згадав, що вся ця мужність не сніг
|
| Він не розтане, навіть якщо повинен
|
| Ми не дозволяємо собі бути добре, немає розширень
|
| І посміхаючись, ми падаємо раніше інших
|
| Любити - це не привілей, а вміння
|
| Смійтеся над усіма проблемами, поки ненависник тремтить
|
| Твоя мила посмішка така прозора, що потім нічого немає
|
| Простий жест, але настільки глибокий, що час відновлюється, а світ винаходиться заново.
|
| світ
|
| І це нагадує мені, що мужність ніколи не буде снігом
|
| Я знайшов твою милу посмішку
|
| Це сяє на цьому снігу, як мільйон вогнів
|
| І сніг падає, як падає світ
|
| І я знаю, що ніхто не розуміє того сильного холоду, який я відчуваю
|
| І я згадав і згадав, що вся ця мужність не сніг |