| Минулої ночі мені снилося, що я поклав себе і помер
|
| І багато людей прийшли й підписали своє ім’я
|
| Але плакали лише деякі з них
|
| Вони поклали мене у великий сосновий ящик
|
| І впустив мене в глибоку темну яму
|
| І проповідник помолився за мою загублену душу
|
| Ну, вони прикрили мене і залишили там гнити
|
| А хлопець поруч зі мною сказав: «Друже, я бачу
|
| У вас можна чудова коробка»
|
| Він видався якось дружелюбним
|
| Тому я запитав у нього час доби
|
| Я чув, як він сміявся
|
| Тоді я знаю, що чув, як диявол сказав
|
| Час тут більше не проходить
|
| Просто порожній простір і страх
|
| Немає літака, щоб літати, не вина наливати
|
| Тільки біль замінить сльози
|
| Ви ніколи не зможете згадати свої спогади
|
| Ви ніколи не зможете простежити роки
|
| Ви будете плакати, але ніхто не чує
|
| Тому що час тут не минає
|
| Ну, я прокинувся
|
| І витер сльозу з мого ока
|
| І я і Мері Джейн зробили паперовий літак
|
| Просто щоб побачити, як високо ми летимо
|
| Вона така, як кожен день
|
| Вона там, а потім її немає
|
| І я той, хто завжди забивається камінням
|
| Здається, мені важко знайти, де я належу
|
| Але я вважаю, що я найщасливіший
|
| Коли я співаю найсумніші пісні
|
| Коли настане моя черга вмирати
|
| І коли мене дійсно не буде
|
| Сподіваюся, диявол пише ці слова
|
| На моєму надгробку
|
| Час тут більше не проходить
|
| Просто порожній простір і страх
|
| Немає літака, щоб літати, не вина наливати
|
| Тільки біль замінить сльози
|
| Ви ніколи не зможете згадати свої спогади
|
| Ви ніколи не зможете простежити роки
|
| Ви будете плакати, але ніхто не чує
|
| Тому що час тут не минає
|
| Ви будете плакати, але ніхто не чує
|
| Тому що час тут не минає |