| Минулої ночі мені снилося, що я поклав себе і помер | 
| І багато людей прийшли й підписали своє ім’я | 
| Але плакали лише деякі з них | 
| Вони поклали мене у великий сосновий ящик | 
| І впустив мене в глибоку темну яму | 
| І проповідник помолився за мою загублену душу | 
| Ну, вони прикрили мене і залишили там гнити | 
| А хлопець поруч зі мною сказав: «Друже, я бачу | 
| У вас можна чудова коробка» | 
| Він видався якось дружелюбним | 
| Тому я запитав у нього час доби | 
| Я чув, як він сміявся | 
| Тоді я знаю, що чув, як диявол сказав | 
| Час тут більше не проходить | 
| Просто порожній простір і страх | 
| Немає літака, щоб літати, не вина наливати | 
| Тільки біль замінить сльози | 
| Ви ніколи не зможете згадати свої спогади | 
| Ви ніколи не зможете простежити роки | 
| Ви будете плакати, але ніхто не чує | 
| Тому що час тут не минає | 
| Ну, я прокинувся | 
| І витер сльозу з мого ока | 
| І я і Мері Джейн зробили паперовий літак | 
| Просто щоб побачити, як високо ми летимо | 
| Вона така, як кожен день | 
| Вона там, а потім її немає | 
| І я той, хто завжди забивається камінням | 
| Здається, мені важко знайти, де я належу | 
| Але я вважаю, що я найщасливіший | 
| Коли я співаю найсумніші пісні | 
| Коли настане моя черга вмирати | 
| І коли мене дійсно не буде | 
| Сподіваюся, диявол пише ці слова | 
| На моєму надгробку | 
| Час тут більше не проходить | 
| Просто порожній простір і страх | 
| Немає літака, щоб літати, не вина наливати | 
| Тільки біль замінить сльози | 
| Ви ніколи не зможете згадати свої спогади | 
| Ви ніколи не зможете простежити роки | 
| Ви будете плакати, але ніхто не чує | 
| Тому що час тут не минає | 
| Ви будете плакати, але ніхто не чує | 
| Тому що час тут не минає |