| Приходьте, хлопці й дівчата, і послухайте мене | 
| Поки | 
| Я заспіваю вам куплет або два, які обов’язково вдасться | 
| Ви посміхаєтеся | 
| Про юнака я зараз розповім вам | 
| Хто нещодавно приходив до покоївки солодкого | 
| Браун знає | 
| Цей молодий чоловік каже: «Моя гарна покоївка, чи підеш | 
| Разом зі мною? | 
| Ми обидва полетімо разом і будемо щасливі | 
| Ми об’єднаємо свої руки в шлюбні подружжя, поки я говорю | 
| З тобою зараз | 
| І я зроблю з усіх сил для служниці солодкого | 
| Браун знає» | 
| Ця гарна й непостійна молода річ, вона не знала, що їй робити | 
| Казати | 
| Її очі сяяли, як діаманти, яскраві й веселі | 
| Грати | 
| Вона каже: «Молодий чоловіче, твоє кохання пригнічено, бо я ні | 
| Зараз готовий | 
| І я проведу ще один сезон біля підніжжя солодкого | 
| Браун знає | 
| Молодий чоловік сказав: «Моя гарненька служниця, як ти можеш відповісти | 
| Так? | 
| Подивіться внизу в долині, де мої врожаї ніжно ростуть | 
| Внизу, в тій долині, у мене є коні, люди та плуг | 
| І вони працюють за щоденною працею служниці | 
| Солодкий коричневий ноу" | 
| «Якщо вони займаються щоденною роботою, любий сер, то ні | 
| Для мене | 
| Я чула про вашу поведінку, справді, — сказала вона | 
| «Є корчма, куди ви заїжджаєте, я чув | 
| Люди кажуть | 
| І ти читаєш реп і дзвониш, платиш за все і йдеш | 
| Додому під час дня | 
| «Якщо я репую, дзвоню й за все плачу, то гроші | 
| Мій власний | 
| І я ніколи не витрачаю твої статки, бо я чую, що ти | 
| Не отримав жодного | 
| Ти думав, що виграв моє бідне серце, зустрівшись з ними | 
| Я зараз | 
| Але я залишу вас там, де знайшов: біля підніжжя | 
| Солодкий коричневий знає» |