| На галявині у лісі горобина красна, ми зустрілися з тобою там у нічку ясну
|
| Під зірками на одинці ти мені признався, що як тільки-но побачив,
|
| зразу закохався.
|
| Приспів:
|
| В ніч під горобиною я тебе покинула, сльози покотилися із моїх очей.
|
| В ніч під горобиною я тебе покинула, сльози покотилися із моїх очей.
|
| Якби собі я призналась — хлопця покохала, може бути на світанку я б і не
|
| втікала.
|
| Але сумніви тривожать мою чисту душу, від щасливого кохання, на що бігти мушу.
|
| Приспів:
|
| В ніч під горобиною я тебе покинула, сльози покотилися із моїх очей.
|
| В ніч під горобиною я тебе покинула, сльози покотилися із моїх очей.
|
| В ніч під горобиною я тебе покинула, сльози покотилися із моїх очей.
|
| В ніч під горобиною я тебе покинула, сльози покотилися із моїх очей. |