| Але я не вмію літати
|
| Сенсу немає ходити по п'ятах
|
| Ми не в сні, ми не там
|
| Ніде нас немає
|
| Ні слова, ми не станемо — немає пориву, не вір
|
| І знову в моїй спальні день відкритих дверей
|
| Що? |
| Твій милий подавився і трішки пропав
|
| Шоу Регіни Дубовицької — неабиякий провал
|
| Не відібрати, я в цьому плані — бездоганний гравець
|
| Ти знову десь у лазні, мій бан — вічний ігнор
|
| Не ставиш долі цілей, поки живі — прокинься
|
| Ти знаєш собі ціну? |
| Покажи мені прайс-лист
|
| Це ж люди — сяй і втирай банальність із бреханням
|
| Ти так любиш себе, адже знову взялася за своє
|
| Поки плюємо, але дихаємо так дістала ця осінь
|
| Я як хуйовий лижник — не залишив дві смужки
|
| Чув твоя Барбі - дурниця, як під барбітурою
|
| Понад так придумав і в Ад прийду вам
|
| Бачу факт, придурок, стер би все, але не став
|
| Випалений фарт, не думай, знову все за місцями
|
| Але я не вмію літати
|
| Сенсу немає ходити по п'ятах
|
| Ми не в сні, ми не там
|
| Ніде нас немає
|
| Там монети дзвеніть — у мене баба не було
|
| Я тебе зраджував? |
| Так, я ебал твоє ревнощі
|
| Я друг? |
| Так ніхера і помахаю акуратно
|
| Мені ні пуху ні пера, адже йду з курятника
|
| І влітку ми потіли так, мінет і ми в ліжку там
|
| Мені нікуди— у сні літав, безглуздо, але насправді так
|
| Проза геть-чисто і етап пози на ніч чи як?
|
| Пізно, замовкни і так просто навчи літати
|
| Швидко я дістав її друзів, але ризик виправданий
|
| Ти взялася за старое музейний реставратор
|
| Чи не надійний пацан? |
| Вибач, я знову не зміг
|
| Ти кричиш без кінця — стерилізований кіт
|
| Це явно сум, який не заробляв сім років
|
| Я як сім'я Ілліча — не заривав талант у землю
|
| Моя заборона на соплі, нове марення на добу
|
| Мовляв не дрейф, просохнемо — це забобони
|
| Але я не вмію літати
|
| Сенсу немає ходити по п'ятах
|
| Ми не в сні, ми не там
|
| Ніде нас немає |