| І був дощ…
|
| Було багато ночей…
|
| І деякі з них – це все, про що ви мріяли
|
| Любов була річчю…
|
| І ви відчуваєте, ніби хтось слідує за вами
|
| Але ти знаєш, що ти не правий…
|
| Це просто привид того, ким ви хочете бути
|
| І привид минулого, в якому ви живете
|
| Це просто привид того, чого ви дійсно хочете
|
| І це привид минулого, в якому ви живете
|
| І це привид майбутнього, якого ви боїтеся
|
| Тож дивіться на свого ангела-охоронця
|
| Так давно я був невинним…
|
| Це не має нічого спільного з віком
|
| Одного разу вони були коханцями... одного дня вони стали друзями
|
| Більше не було що сказати
|
| Ну просто привид того, ким ти хочеш бути
|
| І привид минулого, в якому ви живете
|
| Це просто привид майбутнього, якого ви так боїтеся
|
| Тож ви звертаєтеся до свого ангела-охоронця
|
| І декілька з них – це все, про що ви дійсно мріяли
|
| Любов була річчю…
|
| Тож срібляста дівчина шукає втечі
|
| Відчути порожній простір, який вона відчуває
|
| Вона залежить від свої музики, як чоловік
|
| І вона знає, що недобре знову закохатися…
|
| Одного разу вони були коханцями... одного дня вони стали друзями
|
| Більше не було що сказати
|
| Це просто привид минулого, ким ви хочете бути
|
| І привид минулого, в якому ви живете
|
| Привид майбутнього, якого ти так боїшся
|
| Тож дивіться на свого опікуна
|
| Тож ти дивишся... на свого ангела-охоронця
|
| Деякі з них тут, на землі
|
| Ну, деякі з них знаходяться там, на небесах…
|
| Тож ти дивишся... на свого опікуна
|
| Деякі з них тут, на землі…
|
| Деякі з них… там, на небесах… небесах… |