| І був дощ…
 | 
| Було багато ночей…
 | 
| І деякі з них – це все, про що ви мріяли
 | 
| Любов була річчю…
 | 
| І ви відчуваєте, ніби хтось слідує за вами
 | 
| Але ти знаєш, що ти не правий…
 | 
| Це просто привид того, ким ви хочете бути
 | 
| І привид минулого, в якому ви живете
 | 
| Це просто привид того, чого ви дійсно хочете
 | 
| І це привид минулого, в якому ви живете
 | 
| І це привид майбутнього, якого ви боїтеся
 | 
| Тож дивіться на свого ангела-охоронця
 | 
| Так давно я був невинним…
 | 
| Це не має нічого спільного з віком
 | 
| Одного разу вони були коханцями... одного дня вони стали друзями
 | 
| Більше не було що сказати
 | 
| Ну просто привид того, ким ти хочеш бути
 | 
| І привид минулого, в якому ви живете
 | 
| Це просто привид майбутнього, якого ви так боїтеся
 | 
| Тож ви звертаєтеся до свого ангела-охоронця
 | 
| І декілька з них – це все, про що ви дійсно мріяли
 | 
| Любов була річчю…
 | 
| Тож срібляста дівчина шукає втечі
 | 
| Відчути порожній простір, який вона відчуває
 | 
| Вона залежить від свої музики, як чоловік
 | 
| І вона знає, що недобре знову закохатися…
 | 
| Одного разу вони були коханцями... одного дня вони стали друзями
 | 
| Більше не було що сказати
 | 
| Це просто привид минулого, ким ви хочете бути
 | 
| І привид минулого, в якому ви живете
 | 
| Привид майбутнього, якого ти так боїшся
 | 
| Тож дивіться на свого опікуна
 | 
| Тож ти дивишся... на свого ангела-охоронця
 | 
| Деякі з них тут, на землі
 | 
| Ну, деякі з них знаходяться там, на небесах…
 | 
| Тож ти дивишся... на свого опікуна
 | 
| Деякі з них тут, на землі…
 | 
| Деякі з них… там, на небесах… небесах… |