| Ми були мрійниками, хлопцями на дикому кордоні
|
| Нововіруючі, яким у світі нема чого боятися
|
| Ми відкрили скарб любові й благодаті Божої
|
| І в наших серцях воно горіло, як вогонь, і ми б
|
| Відкидаємо голови і бігаємо із пристрастю
|
| Через поля прощення та благодаті ми несемо вічний вогонь
|
| З невмирущою надією та палаючим переконанням у правді, яка ніколи не згасне
|
| Ми світилися в темряві, діти палаючого серця
|
| А тепер для мрійників і тих, хто наважився повірити їм
|
| Полум’я закликає нас глибше у велику таємницю
|
| Бо наближаючись до Батька, ми губимося в цьому єдиному бажанні
|
| Щоб бути повністю поглиненим Його вогнем
|
| Відкидаємо голови і бігаємо із пристрастю
|
| Через поля прощення та благодаті ми несемо вічний вогонь
|
| З невмирущою надією та палаючим переконанням у правді, яка ніколи не згасне
|
| Ми світимося у темряві, діти палаючого серця, о так
|
| Тож давайте закинемо голови та побіжимо із пристрастю
|
| Через поля прощення та благодаті ми несемо вічний вогонь
|
| З невмирущою надією та палаючим переконанням у правді, яка ніколи не згасне
|
| Ми світимося у темряві, діти палаючого серця
|
| Продовжуйте світитися у темряві, діти палаючого серця
|
| Ми діти, ми діти палаючого серця
|
| Ми діти, ми діти палаючого серця
|
| Ми діти, ми діти палаючого серця
|
| Ми діти, ми діти палаючого серця |