| Того ранку він ледве був чоловіком, коли сів у літак
|
| У його кишені музика та фотографії дому
|
| Через кілька днів він лежить у джунглях під проливним дощем
|
| Слухаючи пісні свободи, відчуваючи страх і самотність
|
| Хтось може сказати мені, чому я тут, де рима, де причина
|
| Це все таке божевілля, божевілля, за кого ми боремося
|
| Хлопці вдома, вони не відчувають болю, так, вони живуть і люблять
|
| Поки ми літаємо, танцюємо та вмираємо в цій рок-н-рольній війні.
|
| Того ранку, коли він знову повернувся додому, усе виглядало так само
|
| У його багажі кілька медалей і спогади про війну
|
| Але він був іншим, змінився назавжди і не зв’язався з часом
|
| Гуляючи вулицями дому, почувався розгубленим і самотнім
|
| Хтось може сказати мені, де я, я відчуваю себе чужим
|
| Хтось називає мене героєм, хтось називає мене, хтось більше не кличе
|
| Я встиг додому, але мені досі боляче, я не живу й не люблю
|
| Бо я все ще літаю, борюсь і вмираю в цій війні рок-н-ролу
|
| Скажи всім, що я почуваюся краще, це було повільно, але я лікуюся
|
| Через часи матері-землі й батька мені не боляче, як раніше
|
| Я люблю хорошу жінку, у нас є син, він наша радість, наше порятунок
|
| Нехай він ніколи не прилетить, не поб’ється і не загине в якійсь рок-н-рольній війні
|
| Скажи всім, що у мене все добре, так, я живу і люблю
|
| Бо я закінчив літати, жити й помирати в цій рок-н-рольній війні. |