| Покраснела рябина, посинела вода.
| Почервоніла горобина, посиніла вода.
|
| Месяц, всадник унылый, уронил повода.
| Місяць, вершник похмурий, упустив приводу.
|
| Снова выплыл из рощи синим лебедем мрак.
| Знову виплив із гаю синім лебедем морок.
|
| Чудотворные мощи он принес на крылах.
| Чудотворні мощі він приніс на крилах.
|
| Чудотворные мощи он принес на крылах.
| Чудотворні мощі він приніс на крилах.
|
| Припев:
| Приспів:
|
| Край ты, край мой, родимый, вечный пахарь и вой,
| Край ти, край мій, рідний, вічний орач і вій,
|
| Словно Волга под ивой, ты поник головой.
| Немов Волга під вербою, ти поник головою.
|
| Встань, пришло исцеление, навестил тебя Спас.
| Устань, прийшло зцілення, відвідав тебе Спас.
|
| Лебединое пенье нежит радугу глаз.
| Лебедине спів нежить веселку очей.
|
| Лебединое пенье нежит радугу глаз.
| Лебедине спів нежить веселку очей.
|
| Дня закатного жертва искупила весь грех.
| Дня західного жертва спокутувала весь гріх.
|
| Новой свежестью ветра пахнет зреющий снег.
| Новою свіжістю вітру пахне сніг.
|
| Но незримые дрожди все теплей и теплей…
| Але незримі дріжджі все тепліше і тепліше...
|
| Помяну тебя в дождик я, Есенин Сергей.
| Згадаю тебе в дощ я, Єсенін Сергій.
|
| Помяну тебя в дождик я, Есенин Сергей.
| Згадаю тебе в дощ я, Єсенін Сергій.
|
| Припев:
| Приспів:
|
| Край ты, край мой, родимый, вечный пахарь и вой,
| Край ти, край мій, рідний, вічний орач і вій,
|
| Словно Волга под ивой, ы поник головой.
| Немов Волга під вербою, і поник головою.
|
| Встань, пришло исцеление, навестил тебя Спас.
| Устань, прийшло зцілення, відвідав тебе Спас.
|
| Лебединое пенье нежит радугу глаз.
| Лебедине спів нежить веселку очей.
|
| Лебединое пенье нежит радугу глаз.
| Лебедине спів нежить веселку очей.
|
| Покраснела рябина, посинела вода… | Почервоніла горобина, посиніла вода. |