| Сколько ты со мною испытала, мама, перед тем как встал на ноги я | Скільки буремних доріг ти пройшла поруч, мамо, поки я зводився з тіні на снагу, |
| Сколько ты ночей бессонных простояла, мама, у кроватки детской не спала. | Скільки нічних морів ти перечекала, мамо, край ліжечка мого, не торкнувшись сну. |
| У кроватки детской не спала... | Біля ліжечка мого — ні крихти забуття... |
| |
| Моя милая мама, свет твоих глаз всюду рядом со мной. | Моя ніжна мамо, погляд твій — як промінь крізь терени й дим. |
| Выйду по жизни бродяга, ты от беды меня любимая укрой. | Я вирушаю у світ — неспокійний мандрівник; ти ж, люба, від бур мене сховай крилом. |
| |
| Не старей, прошу тебя, родная мама, оставайся вечно молодой | Не старій, прошу, найрідніша: зоставайся весною в завісі літ, |
| Пусть сегодня не с тобой, но ты слышишь, мама, я вернусь к тебе, одной родной. | Хай нині я далеко, але ти, мамо, чуєш: до тебе я вернусь — до єдиної в світі. |
| Я вернусь к тебе, одной родной... | Я знову прийду до тебе — до єдиної в світі... |
| |
| Моя милая мама, свет твоих глаз всюду рядом со мной. | Моя ніжна мамо, твій зір — ясна зоря, що супроводжує мене завжди. |
| Выйду по жизни бродяга, ты от беды меня любимая укрой. | Я вирушаю у світ — неспокійний мандрівник; ти ж, люба, від бур мене сховай крилом. |
| |
| Моя милая мама, свет твоих глаз всюду рядом со мной. | Моя ніжна мамо, твій зір — ясна зоря, що супроводжує мене завжди. |
| Выйду по жизни бродяга, ты от беды меня любимая укрой. | Я вирушаю у світ — неспокійний мандрівник; ти ж, люба, від бур мене сховай крилом. |
| |
| Моя милая мама, свет твоих глаз всюду рядом со мной. | Моя ніжна мамо, твій зір — ясна зоря, що супроводжує мене завжди. |
| Выйду по жизни бродяга, ты от беды меня любимая укрой. | Я вирушаю у світ — неспокійний мандрівник; ти ж, люба, від бур мене сховай крилом. |
| |
| Ты от беды меня любимая укрой. | Ти, люба, від бур мене сховай крилом. |
| Ты своей любовью от беды меня укрой. | Своєю любов’ю від лихоліть мене закрий. |