| Розкололося наді мною небо від гріхів,
|
| Я бреду по білому світлу відшукати любов.
|
| За спиною торбинка життя, а в руках сума.
|
| Подивився на небо раптом, потекла сльоза.
|
| Щось тягне моя ноша, не можу йти.
|
| А душа всередині все б'ється і кричить: «Лети!».
|
| Приспів:
|
| Лети, душа, лети, душа, швидше, від суєти від заздрості людей.
|
| Лети, душа, і тронь хмари, де вічне кохання, де світла чистота.
|
| Лети, душа, лети, душа, швидше, від суєти від заздрості людей.
|
| Лети, душа, і тронь хмари, де вічне кохання, де світла чистота.
|
| Постояв я і подумав, і знову пішов...
|
| Осяяний думкою світла я відповідь знайшов.
|
| Не проси, що прожив — пам'ятай, не дивись назад.
|
| Тільки до світу, тільки до неба, на щастя навмання!
|
| Приспів:
|
| Лети, душа, лети, душа, швидше, від суєти від заздрості людей.
|
| Лети, душа, і тронь хмари, де вічне кохання, де світла чистота.
|
| Лети, душа, лети, душа, швидше, від суєти від заздрості людей.
|
| Лети, душа, і тронь хмари, де вічне кохання, де світла чистота.
|
| Лети, душа, лети, душа, швидше, від суєти від заздрості людей.
|
| Лети, душа, і тронь хмари, де вічне кохання, де світла чистота.
|
| Лети, лети, лети, лети, душа! |