Переклад тексту пісні Мы не подружимся - Сметана band

Мы не подружимся (оригінал)

Прости, но мы с тобой не подружимся,
Уже на третий день в танце закружимся.
Я с мыслями о тебе, ты с мыслями обо мне,
Мы будем сниться друг другу, не выключать свет.
Ведь мы станем бояться спать по одиночке,
Я буду маяться в постели, удлинятся ночи.
Ты в это время будешь слушать грустную музыку,
А утром, мы отнесём свои мечты на мусорку.
Мы будем сидеть по разные стороны мониторов,
Будто нас разделяет океан, а не город.
И мы не станем с тобой больше никогда встречаться,
Осознавая, что потом придётся расставаться.
Конечно, может я это всё надумал.
Тебе плевать, а это больной мозг придумал.
Скорей всего, я - обыкновенный трус;
И лишь боюсь того, что в тебя влюблюсь.
Я не такой, каким хотел казаться;
Но вот, боюсь тебе в этом признаваться.
Я очень долго строил своё одиночество,
Боюсь сломаться, когда оно закончится.
Я мастер упускать момент, а потом писать песни.
Конечно, это больно, но тем интересней.
И ты услышишь этот трек но ничего не поймёшь;
Включишь другую тему, и дальше пойдёшь.
Возможно, сейчас, пока я пишу эти слова,
Ты смотришь перед поцелуем кому-то в глаза.
А я, всё представляю, как мы с тобой в танце кружимся,
Поверь, уж лучше мы не подружимся.
Лучше мы не подружимся.
Слова больше не лезут в горло.
Ну, хватит ныть.
С меня довольно.
И я хотел бы эту песню никогда не петь,
Но все же нужно куда-то это деть.
Потом вновь закрою сердце в клетку.
Буду смеяться над людьми, как обезьяна с ветки.
Я буду вновь опустошенный, и на весь мир злой,
Что в моём случае и значит - быть собой.
А по-другому б не было, как ни крути.
Мне выпадают только сложные пути.
И цели нет, и некому помочь идти,
Но ты могла бы меня ими провести.

(переклад)

Вибач, але ми з тобою не потоваришуємо,
Вже на третій день у танці закружляємо.
Я з думками про тебе, ти з думками про мене,
Ми снитимемося один одному, не вимикатимемо світло.
Адже ми будемо боятися спати поодинці,
Я буду мучитися в ліжку, подовжаться ночі.
Ти в цей час слухатимеш сумну музику,
А вранці ми віднесемо свої мрії на смітник.
Ми сидітимемо по різні боки моніторів,
Начебто нас поділяє океан, а не місто.
І ми не станемо з тобою більше ніколи не зустрічатися,
Усвідомлюючи, що потім доведеться розлучатися.
Звичайно, може, я це все надумав.
Тобі начхати, а це хворий мозок придумав.
Швидше за все, я – звичайний боягуз;
І лише боюся, що в тебе закохаюся.
Я не такий, яким хотів здаватися;
Але ось боюся тобі в цьому зізнаватись.
Я дуже довго будував свою самотність,
Боюся зламатися, коли воно скінчиться.
Я майстер упускати момент, а потім писати пісні.
Звичайно, це боляче, але тим цікавіше.
І ти почуєш цей трек, але нічого не зрозумієш;
Включиш іншу тему і далі підеш.
Можливо, зараз, поки я пишу ці слова,
Ти дивишся перед поцілунком комусь у вічі.
А я, все уявляю, як ми з тобою в танці кружляємо,
Повір, краще ми не подружимося.
Краще ми не потоваришуємо.
Слова більше не лізуть у горло.
Ну, вистачить нити.
З мене досить.
І я хотів би цю пісню ніколи не співати,
Але все ж таки треба кудись це діти.
Потім знову зачиню серце в клітку.
Сміятимусь над людьми, як мавпа з гілки.
Я буду знову спустошений, і на весь світ злий,
Що в моєму випадку і означає бути собою.
А інакше б не було, як не крути.
Мені випадають лише складні шляхи.
І мети немає, і нікому допомогти йти,
Але ти могла б мене провести.