| Куплет 1:
|
| Справи нормально, гну свою лінію в потрібний візерунок,
|
| Але чомусь у машині включаю сумний музон
|
| В скло підморгує стробоскопом світлофор
|
| Поки ти десь під мінімал прогинаєш танцпол
|
| Нас затягло в це, як без навігатора в джунглі
|
| І іноді слова не такі важливі, як проміжки (проміжки)
|
| Сум гріється в серці, ніби на камені змія
|
| Ти мовчазно дивишся, як камера в вежі Кремля
|
| Коли словами не змінити суті блядських фактів
|
| Коли запущено режим hard, а не «із ковзанки»
|
| Коли у термінатора співає всередині Синатру
|
| І ти сяєш гранями чистого діаманта
|
| Наче стіни лабіринту навколо будинку
|
| І я несусь до тебе як поїзд із пункту «A»
|
| Поряд з тобою всі ці бабки здаються папірцями
|
| Я з тобою у все тяжкі
|
| Приспів:
|
| Я з тобою в все тяжкі
|
| Така легка!
|
| Даруєш посмішки, я збережу собі кожну
|
| Я з тобою у все тяжкі!
|
| Я з тобою в все тяжкі
|
| Така легка!
|
| Даруєш посмішки, я збережу собі кожну
|
| Я з тобою у все тяжкі!
|
| Куплет 2:
|
| Чекаю на нові новини,
|
| Але не завжди вірю синиці, що несе їх на хвості (на хвості)
|
| Коли все місто причаїться, як небезпечний звір
|
| Сум допоможе взяти розбіг, щоб знову гнати на світло (гнати на світло)
|
| Над кварталами зірки мерехтять далекими фарами
|
| І ми знов підбираємо метафори
|
| Час лаві, але скарбничці доведеться розбитися
|
| Хтось у пошуках сенсу, поки ми з тобою в пошуку віскі
|
| Місто шумить, як сонний ліс, тут крім нас нікого
|
| Нема чого робити poker face, адже мої карти — таро
|
| Твій голос знову заповнює собою салон
|
| Мені просто подобається бути, бути з тобою вдвох
|
| Газ у підлогу, газ у підлогу, дим у небо —
|
| Нас кружляє у вічному хороводі Земля
|
| Газ у підлога, дим у небо —
|
| Цей світ жорстокий, але все ж я знайшов у ньому тебе
|
| Приспів:
|
| Я з тобою в все тяжкі
|
| Така легка!
|
| Даруєш посмішки, я збережу собі кожну
|
| Я з тобою у все тяжкі!
|
| Я з тобою в все тяжкі
|
| Така легка!
|
| Даруєш посмішки, я збережу собі кожну
|
| Я з тобою у все тяжкі! |