| По венах біжить кров, вже настала осінь
|
| Ти ні про що не проси - скоро підморозить
|
| Гробаний ранок, біжать хвилини
|
| На кухні ріжу бутери, в комп'ютері ріжу loop-и
|
| У цьому фільмі я граю як можу
|
| З першого дубля, тупо цілою добою
|
| Я чекаю її на зупинці швидкісного експресу
|
| Я дам їй квиток, поряд із собою місце
|
| І ми поїдемо разом цими рейками
|
| По дорозі потрапляючи до нових замісів
|
| Правильно бути чесним, але не завжди виходить
|
| Не забруднити совість і чогось коштувати
|
| Не все так просто і не все вирішують зірки
|
| І не на всі запитання я можу відповісти
|
| Мене не переробити, краще просто вірити
|
| Краще просто вірити... Нас вбиває час
|
| Розділяючи поступово, відокремлюючи душу від тіла
|
| Розтає перший сніг
|
| Нам далеко до берега річки, а ти спробуй, допливи
|
| Коли всередині щось коліт
|
| Ранок подарує світло, я проведу по щоці долонею
|
| У твоїй голові чергова маячня
|
| Я згадаю про тебе, сівши на підвіконня
|
| І може це нічого не варте...
|
| Що буде з нами — мені начхати
|
| Іди сюди, рідна, і ми літатимемо!
|
| Чуєш, серце стукає під ребрами?
|
| Нас відпустить, коли стане холодно
|
| Що буде з нами — мені начхати
|
| Іди сюди, рідна, і ми літатимемо!
|
| Чуєш, серце стукає під ребрами?
|
| Нас відпустить, коли стане холодно
|
| Я заливаю пійло, а ти заводиш Volvo
|
| Чортиш дороги і вночі не повернешся додому
|
| Давай, тисни на педаль, адже ти вмієш літати
|
| Але не вмієш падати. |
| Вибач за правду
|
| Вона тобі не потрібна, та й мені не треба
|
| У вогнях ресторанів, готелів, клубів та барів
|
| Ми щось втратили, ми видалили файл
|
| І я тепер не знаю, ким ми зрештою стали
|
| У цьому чаді хотіли здаватися кращими
|
| Виклик пропущено, мрії про майбутнє
|
| А не про швидке і пруще. |
| Ти кішка чи сучка?
|
| Я згашу світло. |
| Скажи, що ти хочеш?
|
| Ми начебто були разом, а може, не були зовсім
|
| І я напевно теж не думав про все
|
| Ти спалюєш калорії, а я спалюю ніздрі
|
| Перегородку носа. |
| Ти підвищуєш голос
|
| Ти відлітаєш надовго, а сонце яскраво світить
|
| Ти холодніший навіть за листопадовий вітер
|
| Ти холодніший навіть світла далекої зірки
|
| Але знаєш... Мені це до пізді!
|
| Що буде з нами — мені начхати
|
| Іди сюди, рідна, і ми літатимемо!
|
| Чуєш, серце стукає під ребрами?
|
| Нас відпустить, коли стане холодно
|
| Що буде з нами — мені начхати
|
| Іди сюди, рідна, і ми літатимемо!
|
| Чуєш, серце стукає під ребрами?
|
| Нас відпустить, коли стане холодно |