Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Воины, виконавця - Сергей Маврин. Пісня з альбому Откровение, у жанрі Классика метала
Лейбл звукозапису: М2БА
Мова пісні: Російська мова
Воины(оригінал) |
Догорал закат в диком поле, |
Разлетались в ночь полчища воронья! |
Рвали мертвых лисицы и волки, |
Откровение жизни хоронит война. |
Им подняться б с земли, |
Да умыться росой! |
Не касаясь травы, |
Да лететь бы домой! |
Добрый крест на Руси всем воинам, |
Ой, да им жить бы не тужить, |
Но ушли по дорожке нехоженной, |
Ой, да лишь бы вольными быть. |
То не рабы — внуки Божьи, |
Свет озаряет их щит и меч. |
Бились до смерти не за славу, |
А за правду, и за честь! |
Запылал рассвет в диком поле, |
Разлеталась по свету людская молва! |
Сложат песнь о судьбе и о доле, |
Откровение жизни возвысит война |
Им подняться б с земли, |
Да умыться росой! |
Не касаясь травы, |
Да лететь бы домой! |
Добрый крест на Руси всем воинам, |
Ой, да им жить бы не тужить, |
Но ушли по дорожке нехоженной, |
Ой, да лишь бы вольными быть. |
То не рабы — внуки Божьи, |
Свет озаряет их щит и меч. |
Бились до смерти не за славу, |
А за правду, и за честь! |
Отчего горчит полынь-трава, |
Отчего похожа на слезу роса, |
Знают только небо, да сыра земля… |
Лета и века станет сказкой быль, |
Лета и века стелится ковыль, |
В поле диком ветер да степная пыль. |
(переклад) |
Догорав захід сонця в дикому полі, |
Розліталися вночі полчища вороння! |
Рвали мертвих лисиці і вовки, |
Одкровення життя ховає війна. |
Їм піднятися б із землі, |
Так вмитися росою! |
Не торкаючись трави, |
Так летіти би додому! |
Добрий хрест на Русі всім воїнам, |
Ой, так ним жити би не тужити, |
Але пішли по доріжці недоглянутою, |
Ой, так тільки вільними бути. |
То не раби — онуки Божі, |
Світло осяює їх щит і меч. |
Билися до смерті не за славу, |
А за правду, і за честь! |
Загорів світанок у дикому полі, |
Розліталася по світлу людська поголоска! |
Складуть пісню про долю і долю, |
Одкровення життя підніме війна |
Їм піднятися б із землі, |
Так вмитися росою! |
Не торкаючись трави, |
Так летіти би додому! |
Добрий хрест на Русі всім воїнам, |
Ой, так ним жити би не тужити, |
Але пішли по доріжці недоглянутою, |
Ой, так тільки вільними бути. |
То не раби — онуки Божі, |
Світло осяює їх щит і меч. |
Билися до смерті не за славу, |
А за правду, і за честь! |
Чому гірчить полин-трава, |
Чому схожа на сльозу роса, |
Знають тільки небо, та сира земля… |
Літо і століття стане казкою був, |
Літа і століття стелиться ковила, |
У полі дикому вітер і степовий пил. |