| О, я не знаю, чи йде дощ
|
| У моїх очах щось таке, як сяюче море
|
| О, я не знаю, чи це нове любовне покликання
|
| У мені щось росте, сильне й вільне
|
| О, легко сказати, що я люблю тебе!
|
| Відпустити все, що мене тримає
|
| Тому що ти справжній чоловік, ти теплий і сильний
|
| І лежати тут поруч із тобою – це те, де я належу
|
| Тож давай, давай, я хочу скуштувати дикий мед
|
| Він солодкий на твоїх губах і змушує мене відчувати себе
|
| Легко з чоловіком у мені
|
| Продовжуйте Продовжуйте Продовжуйте до мене
|
| З витонченістю та ритмом теплого дощу, що падає
|
| Продовжуйте, продовжуйте, продовжуйте робити це зі мною
|
| Я виник відчуття, що це буде яскравий новий ранок
|
| О, легко сказати, що я люблю тебе!
|
| Відпустити все, що мене тримає
|
| Тому що ти справжній чоловік, ти теплий і сильний
|
| І лежати тут поруч із тобою – це те, де я належу
|
| Тож давай, давай, дитино, не дражни мене
|
| Ви знаєте, що немає нічого, що б мені не сподобалося
|
| Мені легко з чоловіком у мені
|
| Тож давай, давай, я хочу скуштувати дикий мед
|
| Він солодкий на твоїх губах і змушує мене відчувати себе
|
| Легко з чоловіком у мені
|
| О, легко сказати, що я люблю тебе!
|
| Відпустити все, що мене тримає
|
| Тому що ти справжній чоловік, ти теплий і сильний
|
| І лежати тут поруч із тобою – це те, де я належу
|
| І легко сказати тобі, що я тебе люблю!
|
| Відпустити все, що мене тримає
|
| Тому що ти справжній чоловік, ти теплий і сильний
|
| І лежати тут поруч із тобою – це те, де я належу |