| Вони роблять все, щоб ти промовчав,
|
| Щоб і твій човен не залишив причал.
|
| Вони роблять все, щоб ти промовчав,
|
| Щоб і твій човен не залишив причал.
|
| Привіт, Кеп корабля, на прив'язі мій реп.
|
| Повний темних знань і з тебе не знайомих бід.
|
| Мої очі сумом поросли, але не погасли,
|
| Я залишаюся самим собою хоч і буваю різним.
|
| Чуєш, це не сповідь — це швидше виття
|
| Битого долею, зі злобою бій вовка, що прийняв.
|
| Слова, як списи колки. |
| Очі, як дві голки.
|
| Правда буває лише гіркою.
|
| Запитання:
|
| На скільки тебе вистачить без неї, диванний воїн брехні?
|
| Скажи мені, хто твій друг—і обидва на*й йдіть!
|
| Вас прожували і з'їли, переварили і змили,
|
| Ніхто і ніколи не згадає, що ви тут колись були.
|
| Маріонетки системи — без сенсу життя і віри,
|
| Ті, що доноси в 30-ті писали першими.
|
| Раби культу війни - хунни, піни, завзяття.
|
| На якорях кораблі, всі капітани п'яні.
|
| Тут немає міни провини і немає іншої сторони.
|
| Вершник війни — це завжди безголовий вершник!
|
| Зомбо ТВ — розсадник, це ваще пекло без дна.
|
| Лиха свобода та, що довела нас досюди.
|
| Звідки тут чекати дива, коли брат братові — Юда.
|
| І те, що думати і знати в мозку стоїть тупим гулом.
|
| Між зашморгом і — стільцем — моя душа хрипить мулом,
|
| Але тут не треба мовчати, навіть під варти.
|
| Вони роблять все, щоб ти промовчав,
|
| Щоб і твій човен не залишив причал.
|
| Вони роблять все, щоб ти промовчав,
|
| Щоб і твій човен не залишив причал.
|
| Вони роблять все, щоб ти промовчав,
|
| Щоб і твій човен не залишив причал.
|
| Вони роблять все, щоб ти промовчав,
|
| Щоб і твій човен не залишив причал. |