| Прогулянка з вами на цих занесених вітром полях
|
| Не залишає мене чесним, коли відчувається чесним
|
| Найдальше сягає наших пальців і я
|
| Я дивлюсь на зірки, а вони дивляться у твої очі
|
| В ПОВНІЙ САМОТІ
|
| Бо сьогодні вночі лунають труби вдалині
|
| А ворони продовжують крутитися до своїх нескінченних видовищ
|
| Найдальше від наших пальців і я
|
| Я дивлюсь на зірки, а вони дивляться в твої очі
|
| Бо я точно знаю, якщо втечу сюди сьогодні ввечері
|
| Що я буду самотнім, особливий переляк
|
| І я впевнений, що я б розсипався і набирав вагу
|
| У твоїх обіймах безпечно, у твоїх руках я залишуся
|
| В ПОВНІЙ САМОТІ
|
| Вежі впадуть і країни також
|
| Коли генерали залишилися, не знаючи, що робити
|
| І благати своїх богів молитвами занадто пізно
|
| Вони будуть дивитися в твої очі, а я не відверну погляду
|
| Бо я точно знаю, якщо втечу сюди сьогодні ввечері
|
| Що я буду самотнім, особливий переляк
|
| І я впевнений, що я б розсипався і набирав вагу
|
| У твоїх обіймах безпечно, у твоїх руках я залишуся
|
| О, напевно, я б розсипався і набирав вагу
|
| У твоїх обіймах безпечно, у твоїх руках я залишуся
|
| О, тоді, можливо, ми ляжемо, ми ляжемо
|
| О, в безпечному притулку, який ми зробили, що ми зробили
|
| о... |