| Я виріс таким, сварливим і злим
|
| Москва мене зробила брутальним
|
| Я став, мамо, іншим
|
| Того мене немає, потонув десь у клубах
|
| Дорогах, на дзеркалах, келихах вина
|
| У диму загубився, як їжачок
|
| Мамо, вибач,
|
| Але цей лист тебе потурбує
|
| Ти пам'ятаєш, я запевняв, що друзі
|
| Залишаться поряд на роки
|
| Ти говорила: «Не квапся, пройди з ними полум'я і води»
|
| Я сперечався, я молодий був, наївний і дурний
|
| У мене шрами від них на спині
|
| На серце печаль, але не зламали
|
| Залишився я вірний собі
|
| Тату, лаяв мене, пам'ятаю, за слабкість
|
| Я став дуже сильний, але толку?
|
| Сила прийшла, але накрила мене
|
| Холоднокровною грубою кіркою
|
| Шипами встромилася мені в кості
|
| Зламала мій дух, мене зробила вовком
|
| Я рятую себе, замутивши на дев'ятому афганську полицю
|
| Мамо, ти пам'ятаєш, як я бігав у двор?
|
| Ти пам'ятаєш ті дитячі особи?
|
| Мам, я їх поховав.
|
| Інші, бачу лише в зведеннях поліції
|
| Нас життя розкидало, як карти
|
| Що мені передбачили образу і болю
|
| По життя удачливий, Богом любимо
|
| Зіграє він у житті головну роль
|
| Мамо, ти пробач, я вже не той.
|
| Час пелюсток, дерево моє, так немає листів
|
| Мені б тебе обійняти, та потріщати з батьком
|
| Мати, вибач, Бог пробачить
|
| Так син уже не той
|
| Мамо, ти пробач, я вже не той.
|
| На коліні встати, багато слів
|
| Та тільки який у них толк?
|
| Мені б тобі сказати, так потріщати з батьком
|
| Бог, вибач, мати, пробач, так син уже не тот
|
| Мамо, я стільки вкрав
|
| Свічки плачуть під старою іконою
|
| Я стільки зжер наркоти
|
| Осушив стільки стопок після навчання церковного
|
| Мамо, я стільки бачив жіночих тіл
|
| Мамо, на мені стільки бруду
|
| Мене рятує лише дим
|
| І на аркуші під биті ці фрази
|
| Я пам'ятаю батька за столом
|
| Коли перед школою ти робила сніданок
|
| Я пам'ятаю усмішки твої в голові
|
| У мене як тисячі кадрів
|
| Вокзали, тюки, Польща, Москва
|
| Школи, парти, директори, перший пива ковток
|
| Перший прихід, менти, браслети, братва
|
| Коли помер брат твій, я перший
|
| У очах бабусі побачив увесь жах
|
| Вона кричала, я ніби оглух.
|
| У очах каруселлю все кружляє
|
| Втекти захотів, тільки б це більше серцем не бачити
|
| Мамо, я бачив у очах у неї
|
| Як за новину на миг, бабуся мене ненавидить
|
| Мамо, цей лист від мене
|
| Тепер ти знаєш так багато
|
| Про той, ким я став, куди затягла мене реп-гра, на яку дорогу
|
| Блискучий мій шлях я розбавлю портвейном
|
| І затягнуся гірким димом
|
| Мамо, я син твій, вибач
|
| За список помилок мій довгий
|
| Мамо, ти пробач, я вже не той.
|
| Час пелюсток, дерево моє, так немає листів
|
| Мені б тебе обійняти, та потріщати з батьком
|
| Мати, вибач, Бог пробачить
|
| Так син уже не той
|
| Мамо, ти пробач, я вже не той.
|
| На коліні встати, багато слів
|
| Та тільки який у них толк?
|
| Мені б тобі сказати, так потріщати з батьком
|
| Бог, вибач, мати, пробач, так син уже не тот |