Переклад тексту пісні Бессонница - Птаха

Бессонница (оригінал)

Опять ночь без сна, на лист ложится строка
За ней другая, с ненавистью, болью — злая
Типа сигарета тает, все эти связки выдаю опять,
Альтер эго не дает спать.
Еще в бошке каша, типа я один давно
Много курю, бухаю… Да и вообще жизнь гавно,
Но если честно, как-то всё равно, хоть точно знаю
Что за окном зима и снежинки мелькают…
Да по**й, жизнь гнёт так, что вот-вот сдохну,
Когда в каждой букве капля души, а в строках надежда,
Вперемешку с мечтою и нет лжи,
Когда можешь писать только в ночи, под тусклым светом луны
Наедине с больною бошкою ты,
Что поймет тебя только тот, кто был рядом с тобою с раннего детства
Тогда понимаешь, что истинно враг ты себе сам,
Но он просто молод и глуп — зеленый пацан,
А еще крут скорей тот, кто сказал себе — «Стоп»
Неся седьмой уже гроб того,
С кем недавно мутили в аптеке машинки…
Каждое слово, разбитое на части
Новый день и ты снова в его власти,
Хочешь быть собою, но увы
Дорога в нос опять, убивает все мечты
Каждое слово, разбитое на части
Новый день и ты снова в его власти,
Хочешь быть собою, но увы
Дорога в нос опять, убивает все мечты
Я всегда хотел рисовать рифмы, картины,
На старом, потёртом бите, неся хоть долю смысла
Твой мозг, сорвать этим долбанным рэпом
С неба хоть парочку маленьких звёзд,
Чтобы проходящий мимо моей ямы,
Не забыл подкинуть курева
И приколол свою маму, купив наш дисок
Дёсна морозит опять порошок
Я продолжаю плавать в высоких и низких,
Каждый удар ценю и каждую ноту,
Да я из тех, кто любит шелест зеленой банкноты,
Хотя лавэ это дрянь, я знаю, но они дарят свободу,
Пусть я дурной, но я очень люблю тусить в этом городе
И ночами сидеть на окне, под именно этой луною,
С этим твердым куском, трубкой от ручки,
И измазанной в саже фольгою,
Будто свой среди чужих, будто разбиты мечты,
Разорвана на мелкие клочья душа
И очень страшно, что однажды не ляжет строка на лист,
А я тогда наверно сопьюсь, сойдя с ума
Хотя надеюсь буду писать до конца, уже другие текста
Главное чтобы в колонках был бит и на этот такт качалась башка,
А с нею пусть и в шрамах вся,
Но зато живая моя душа… моя… моя душа…

(переклад)

Знову ніч без сну, на лист лягає рядок
За нею інша, з ненавистю, болем — зла
Типу сигарета тане, всі ці зв'язки видаю знову,
Альтер его не дає спати.
Ще в боці каша, типу я один давно
Багато курю, бухаю… Так і взагалі життя гавно,
Але якщо чесно, якось все одно, хоч точно знаю
Що за окном зима і сніжинки миготять…
Так, по**й, життя гне так, що ось-ось здохну,
Коли в кожній літері крапля душі, а в рядках надія,
Впереміш із мрією і немає брехні,
Коли можеш писати тільки вночі, під тьмяним світлом місяця
Наодинці з хворою бошкою ти,
Що зрозуміє тебе тільки той, хто був поруч з тобою з раннього дитинства
Тоді розумієш, що істинно ворог ти себе сам,
Але він просто молодий і дурний — зелений пацан,
А ще крутіший швидше той, хто сказав собі — «Стоп»
Несучи сьому вже труну того,
З ким нещодавно каламутили в аптеці машинки...
Кожне слово, розбите на частині
Новий день і ти знову в його владі,
Хочеш бути собою, але на жаль
Дорога в нос знову, вбиває всі мрії
Кожне слово, розбите на частині
Новий день і ти знову в його владі,
Хочеш бути собою, але на жаль
Дорога в нос знову, вбиває всі мрії
Я завжди хотів малювати рими, картини,
На старому, потертому биті, несучи хоч частку сенсу
Твій мозок, зірвати цим довбаним репом
З неба хоч парочку маленьких зірок,
Щоб проходить повз мою яму,
Не забув підкинути курева
І приколов свою маму, купивши наш диск
Десна морозить знову порошок
Я продовжую плавати в високих і низьких,
Кожен удар ціную та кожну ноту,
Так я з тих, хто любить шелест зеленої банкноти,
Хоча лаве це погань, я знаю, але вони дарують свободу,
Нехай я дурний, але я дуже люблю тусити в цьому місті
І ночами сидіти на вікні, під саме цим місяцем,
З цим твердим шматком, трубкою від ручки,
І смаженою в сажі фольгою,
Ніби свій серед чужих, ніби розбиті мрії,
Розірвана на дрібні шматки душа
І дуже страшно, що одного разу не ляже рядок на аркуш,
А я тоді напевно сп'юсь, зійшовши з розуму
Хоча сподіваюся писати до кінця, вже інші тексти
Головне щоб у колонках був битий і на цей такт хиталася голова,
А з нею нехай і в шрамах вся,
Зате жива моя душа… моя… моя душа…