Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Живи , виконавця - Проект Увечье. Дата випуску: 28.11.2019
Мова пісні: Російська мова
Живи(оригінал) |
| Оу, я не святой, верный клятве всё той, подобна мечу |
| Что прямой и простой, ха |
| Ну-ка постой под мостом, где сварили на улицах |
| Злобы настрой, нам оформят по сто, пусть не любит Восток |
| И Запада злоба пустила в рубиновом сердце росток |
| Мы засядем за стол, запасаясь пером и тетрадным листом |
| Ещё вставим пистон этой мрачной весной |
| Вызвав дрожь и озноб, пусть не помнит позор |
| Севший в кресло вождя потрясая вольготно казной |
| Я спою вам без нот, поразив новизною, узнаю в мороз или зной |
| Почему слёзы льют ветераны без ног, коротая часы на Сенной |
| Я бесплотный фантом, город фоном на фото, феномен ли он |
| Где виновен один, а другого мечтаний предел — пресловутый айфон |
| Для кого ксенофоб, потому что не верю |
| В попытки связать меня задним числом |
| С тем кто делал мне зло, провожая глазами лучи |
| Что подарит нам всем горизонт, и до самых низов |
| Проникнув в головы нарков на хламе |
| Переплавим страх в душевном пламени, действуй лишь правильно |
| Дело не в славе тут, судьба-злодейка занесла ведь |
| И я врядли стану славить тех кто возжелали зла мне |
| Мимо овощей, пропивших души и впитавших подлость |
| Норма жизни — рабская покорность, голову покоцать |
| Могут лишь за то, что не забыл ты что такое гордость |
| И не позволяет возлюбить зверьё внутренний кодекс |
| Что вразрез с УК, морды акабов так лоснятся, тошно |
| Делай то что должно, и пусть падаль доедают коршуны |
| Кто там решил что вправе указать нам всем что можно, |
| Но груз моих мыслей врядли смог бы миновать таможню |
| Значит надо так, и мы на правильном пути, смотри |
| Блеск витрин не застилает разум поколенью игрек |
| И среди фальшивых лозунгов и сетевых интриг |
| Обнаружим тех, кого не привлекают эти игры |
| (переклад) |
| Оу, я не святий, вірний клятві всієї тієї, подібна до меча |
| Що прямий і простий, ха |
| Ану постій під мостом, де зварили на вулицях |
| Злий настрій, нам оформлять по сто, нехай не любить Схід |
| І Заходу злість пустила в рубиновому серці паросток |
| Ми засідемо за стіл, запасаючись пером і зошитним листом. |
| Ще вставимо пістон цієї похмурої весни |
| Викликавши тремтіння і озноб, нехай не пам'ятає ганьбу |
| Той, хто сів у крісло вождя, трясучи вольно скарбницею. |
| Я заспіваю вам без нот, вразивши новизною, дізнаюся в мороз чи спеку |
| Чому сльози ллють ветерани без ніг, коротаючи годинник на Сінний |
| Я безплотний фантом, місто фоном на фото, феномен або він |
| Де винен один, а другого мрій межа — горезвісний айфон |
| Для кого ксенофоб, бо не вірю |
| У спроби зв'язати мене заднім числом |
| З тим хто робив мені зло, проводжаючи очима промені |
| Що подарує нам усім горизонт, і до самих низів |
| Проникнувши в голови нарков на хламі |
| Переплавимо страх у душевному полум'ї, дій лише правильно |
| Справа не в славі тут, доля-лиходійка занесла адже |
| І я врядли стану славити тих хто захотіли зла мені |
| Повз овочі, що пропили душі і вбрали підлість |
| Норма життя — рабська покірність, голову покотити |
| Можуть лише за те, що не забув ти що таке гордість |
| І не дозволяє полюбити звірину внутрішній кодекс |
| Що врозріз з КК, морди акабів так лисніють, нудно |
| Роби те що повинно, і нехай падаль доїдають шуліки |
| Хто там вирішив, що має право вказати нам усім, що можна, |
| Але вантаж моїх думок навряд зміг би обминути митницю |
| Значить треба так, і ми на правильному шляху, дивись |
| Блиск вітрин не застеляє розум поколенню ігор |
| І серед фальшивих гасел та мережевих інтриг |
| Виявимо тих, кого не приваблюють ці ігри |