Переклад тексту пісні Экзистенциальная тоска - Проект Увечье

Экзистенциальная тоска (оригінал)

Время раздавать и выхватывать.
Вряд ли новатор я И мне до пьедесталов всех как-то далековато
Быт как каша манная — чуть теплая и комковатая
И все, что в силах изменить, лишь в контакте аватар
Это не трава-то заставляет брать перо, проматывать
Те хроники, где лился Кроненбург под треск травматов
Мой Инсмут мал.
Податься лимитой в город-громаду
или сдохнуть здесь, между домами, в гнили ароматов?
На этих стенах хитрый тэг закрутит маркер маркий
И где-то в темных переулках мутят марки нарки
Околозима, я ждал тебя в холодном парке в парке
Дома, дворы и арки — мой пустынный Аркхем
Голодный Хартланд, что глотал своих детей как Кронос
Мозги на вынос, фонаря желтого света конус
Экзистенциальная тоска
Я как презренный комерс — разменяю сплин на ваши лайки, тем и успокоюсь
Ведь может просто все в душе однажды накипеть и по телеку кривлялся вялый виггер-педик
Опять надергал слов из википедий
До того дойдет, что ты решишься просто выйти петь им Об этом точно не напишут в блог
Опять зависнет полоса загрузки
Кто-то вывел на стене: «Мы русские — с нами Бог»
А внизу дописано: «Я Бог, со мною русские»
Об этом точно не напишут в блог
Опять зависнет полоса загрузки
Кто-то вывел на стене: «Мы русские — с нами Бог»
А внизу дописано: «Я Бог, со мною русские»
К югу от границы, к западу от солнца
Пальцы небоскребов, Нибелунгов транспортные кольца
Я жду тот самый миг, когда нить оборвется
Все мы смертные танатонавты, как канатоходцы
И кто-то нам на лбу намалевал мишень
Рэп не для ушей широких масс, но доступней, чем проза
Впрочем, че уж там… Как завещал нам старина Мишель:
Путь наш растворится в карминовой струе невроза

(переклад)

Час роздавати і вихоплювати.
Навряд чи новатор я І мені до п'єдесталів усіх якось далеченько
Побут як каша манна - трохи тепла і комковата
І все, що в силах змінити, лише в контакті аватар
Це не трава змушує брати перо, промотувати
Ті хроніки, де лився Кроненбург під тріск травматів
Мій Інсмут малий.
Податися лімітом у місто-громаду
чи здохнути тут, між будинками, вгнили ароматів?
На цих стінах хитрий тег закрутить маркер
І десь у темних провулках каламутять марки нарки
Околозима, я чекав тебе в холодному парку в парку
Будинки, двори та арки — мій пустельний Аркхем
Голодний Хартланд, що ковтав своїх дітей як Кронос
Мізки на винос, ліхтаря жовтого світла конус
Екзистенційна туга
Я як ганебний комерс — розміняю сплін на ваші лайки, тим і заспокоюся
Адже може просто все в душі одного разу накипіти і по телеку кривлявся млявий віггер-педик
Знову насмикнув слів з вікіпедій
До того дійде, що ти вирішишся просто вийти співати їм Про це точно не напишуть в блог
Знову зависне смуга завантаження
Хтось вивів на стіні: «Ми російські з нами Бог»
А внизу дописано: «Я Бог, зі мною росіяни»
Про це точно не напишуть у блог
Знову зависне смуга завантаження
Хтось вивів на стіні: «Ми російські з нами Бог»
А внизу дописано: «Я Бог, зі мною росіяни»
На південь від кордону, на захід від сонця
Пальці хмарочосів, Нібелунгів.
Я чекаю ту саму мить, коли нитка обірветься
Усі ми смертні танатонавти, як канатохідці
І хто нам на лоба намалював мішень
Реп не для вух широких мас, але доступніший, ніж проза
Втім, що там... Як заповів нам старий Мішель:
Шлях наш розчиниться в карміновому струмені неврозу