| Там шансів немає, поспілкуватись щоб з ній
|
| Хоч у сні, а їй піде щоб поснішати і негр,
|
| Лише би височіти над натовпом одягнених свиней
|
| В кабаках синіти, поки свіжа і у світу в ціні.
|
| Виховали звіра як Сенека… він жаху? |
| — Ні,
|
| Міцний в серце сейф, готовий рвонути з місця крутіше саней,
|
| Досить, можливо себе накручувати, мучити хворі?
|
| Сучок шлях: підгортати хлопців і розмучувати сніг.
|
| Що їй запропонувати, якщо в кошику не дзвенить навіть Рузвельт?
|
| Замість лоску тус — білі кроси з толстовкою «Я Русский»,
|
| Світ твій незрозумілий і тьмяний, що полиняє, як блузка,
|
| Мало блиску, плюс мозок, не готовий і до найменших навантажень.
|
| Сумно, вона знову рейсом в Туреччину, ясно з нею все,
|
| Тут би і повний осел просік, не треба даром терок,
|
| У чорний список номер занесено, все, що було відсік,
|
| На селище довезе маршрутка з парою вісімок.
|
| Приспів (2р):
|
| Почуття в'януть ніби лілія, гасне блиск плеяд,
|
| Голова гуде крутіше вулика, шляхи колію,
|
| Що трапиться коли я прогнуся? |
| краще вколи мені отрута,
|
| Адже недаремно на долоні рветься життя лінія.
|
| Скільки довгих років він здолав у віддаленні, де
|
| Були і заміси у відділенні, але тих ж ідей,
|
| Стимул ним володів і вірний він і досі,
|
| Рано посивів, слава богам не довелося посидіти.
|
| А тепер зручне сидіння, нехай без позолот-
|
| Там салон. |
| Біди стали золою. |
| Його щастя застава:
|
| Діти та красуня дружина. |
| Чого хапатися за лоб?
|
| Будинок з повним столом, сім'я як дерево з міцним стовбуром.
|
| Ну, а ї — однієї з тих кому строкатий блиск набрид,
|
| Що залишилось? |
| Бути черствим шматком, що ніхто не доїв.
|
| Там уже давно не до у.о., без кольє, і кайен
|
| Не катає. |
| Дують протяги в комуналки фойє.
|
| Сигарети пальці обпалять, інсулінка і джгут,
|
| Руйнівний загул і ролі співмешканця — звук,
|
| Розкладання дух де каламутний кайф хитає як хук,
|
| Щоб туманного ранку світ покинути в холодному поті.
|
| Приспів (2р):
|
| Почуття в'януть ніби лілія, гасне блиск плеяд,
|
| Голова гуде крутіше вулика, шляхи колію,
|
| Що трапиться коли я прогнуся? |
| краще вколи мені отрута,
|
| Адже недаремно на долоні рветься життя лінія. |