Переклад тексту пісні Момент свободы - Проект Увечье, RIPBEAT

Момент свободы (оригінал)

Тут новый дыма выдох мне не покажет выход
Снова затопит квартала автомобильный выхлоп
Закрой глаза, тут пылью всё накроет ветер
Где, как пустыня, зал вдали, плафоны еле светят
Не богат вроде, и не был беден
Тоскою съеден, то ли мыслил, то ли бредил
Проспал всю зиму в двадцать третьем
Мы не отъедем, как те, кем грязный шмэбл съеден
Мой город чист, но как мусорный бак забит
И я убит, как 2Pac и BIG, строки ложу на бит
Ведь тут даже простой косой, будто труба, дымит
И вновь с балкона города заплыл туманом вид
Без сна и сил тут даже затемно, с нас не убавилось
Оковами из платины не завербовать им нас
Вылез из мрака, Вась, погода вдруг расплакалась
Пешком среди машин, пока ты, блядь, в деньгах балакалась
Люди не видят, в небе летит боеприпас
Не чуют газ из вентиляции, что нам ещё припас
Злой человек не раз щенкам добавит яду в блюдце
Бить по щекам не вариант, если не слышно пульса
Допустим, как биты, точу клинки в обычной кузне
Не моден, не ношу котлы, нас не нашли в капусте
Как из ведра с неба затопит Че печалью, грустью
Беда — это когда твой мозг еда, ты скажешь: «Хуй с ним!»
Чёрные тучи — результат, снова дымят заводы
Полжизни отнимают моего города годы
На тех, кто правит и диктует, преисполнен злобы
Пора отчаливать, брат, цени момент свободы
Чёрные тучи — результат, снова дымят заводы
Полжизни отнимают моего города годы
На тех, кто правит и диктует, преисполнен злобы
Пора отчаливать, брат, цени момент свободы
Такой простой пейзаж пронзит как нож, до сердца аж
Слепив типаж людей из драк и краж, пёр драп и гаш
Тут половину жалобы катало в арбитраж,
А те, кто уцелел, получат опыта ценный багаж
Не так ли?
Душат, как тентакли, шпек, спирт, кальян
От таких спектаклей был бы в шоке Шекспир Уильям
По утрам жести, пиля мозги, тебе шерстить велят
Чтобы от оклада грузчика придти к шести нулям
Акабы уже по щщам не палят, ухмыльнётся прапор
Ложь с экранов, тащим плуг, как раб, во славу плутократов
Вечерний клуб «Икра» — всех прёт от трат на блуд и Prada,
Но краба жал лишь тем, кто сжился с этой грубой правдой
Тут дети трудных браков выжрут специально литры
Ведь не поднимут их кабины социальных лифтов
В потенциальную элиту.
Ляпки, жига, Lipton
Молодёжь учила жизнь по клипам, по ссылкам кликнув
Город смешает, как палитра, общества слои
Мы ищем тех, с кем есть хоть что-то общее — это свои
Это взаимная приязнь, совпали вкусы и
Возникло это чувство древнее, будто Мафусаил
Верю, мы устоим там под дождём на пустырях
Пусть будет пусто им — тем, кто булыжники нам вслед швырял
И пусть в тумане за окном всё тот же снежный ряд
Угрюмых крыш, но красит нежно алым горизонт заря
Чёрные тучи — результат, снова дымят заводы
Полжизни отнимают моего города годы
На тех, кто правит и диктует, преисполнен злобы
Пора отчаливать, брат, цени момент свободы
Чёрные тучи — результат, снова дымят заводы
Полжизни отнимают моего города годы
На тех, кто правит и диктует, преисполнен злобы
Пора отчаливать, брат, цени момент свободы

(переклад)

Тут новий диму видих мені не покаже вихід
Знову затопить кварталу автомобільний вихлоп
Заплющ очі, тут пилом все накриє вітер
Де, як пустеля, зала вдалині, плафони ледь світять
Не багатий начебто, і не був бідний
Тугою з'їдений, то ли мислив, то ли марив
Пропав всю зиму в двадцять третьому
Ми не від'їдемо, як ті, ким брудний шмебл з'їдений
Моє місто чисте, але як сміттєвий бак забитий
І я убитий, як 2Pac і BIG, рядки ложу на біт
Адже тут навіть простою косою, мов труба, димить
І знову з балкона міста заплив туманом вигляд
Без сну і сил тут навіть затемно, з нас не поменшало
Оковами з платини не завербувати їм нас
Виліз із темряви, Васю, погода раптом розплакалася
Пішки серед машин, поки ти, блядь, у грошах балакалася
Люди не бачать, у небі летить боєприпас
Не відчувають газ із вентиляції, що нам ще запас.
Зла людина не раз цуценям додасть отрути в блюдце
Бити по щоках не варіант, якщо не чутно пульсу
Допустимо, як биті, точу клинки в звичайної кузні
Не модний, не ношу котли, нас не знайшли в капусті
Як із відра з неба затопить сумом, смутком
Біда - це коли твій мозок їжа, ти скажеш: «Хуй з ним!»
Чорні хмари - результат, знову димлять заводи
Півжиття забирають мого міста роки
На тих, хто править і диктує, сповнений злості
Настав час вирушати, брате, цінуй момент свободи
Чорні хмари - результат, знову димлять заводи
Півжиття забирають мого міста роки
На тих, хто править і диктує, сповнений злості
Настав час вирушати, брате, цінуй момент свободи
Такий простий пейзаж пронизує як ніж, до серця аж
Зліпивши типаж людей з бій і крадіжок, пер драп і гаш
Тут половину скарги катало в арбітраж,
А ті, хто вцілів, отримають досвіду цінний багаж
Чи не так?
Душать, як тентаклі, шпек, спирт, кальян
Від таких вистав був у шоці Шекспір ​​Вільям
Вранці жерсті, пиляючи мізки, тобі шерстити велять
Щоб від окладу вантажника прийти до шести нулів
Акаби вже по щам не палять, посміхнеться прапор
Брехня з екранів, що тягне плуг, як раб, на славу плутократів
Вечірній клуб «Ікра» - всіх пріт від трат на блуд і Prada,
Але краба тиснув лише тим, хто зжився з цією грубою правдою
Тут діти важких шлюбів вижруть спеціально літри
Адже не піднімуть їх кабіни соціальних ліфтів
Потенційну еліту.
Ляпки, жига, Lipton
Молодь навчала життя за кліпами, за посиланнями клікнувши
Місто змішає, як палітра, суспільства шари
Ми шукаємо тих, з ким є хоч щось спільне — це свої
Це взаємна приязнь, збіглися смаки та
Виникло це почуття давнє, ніби Мафусаїл
Вірю, ми встоємо там під дощем на пустирях
Нехай буде пусто їм— тим, хто бруківки нам слідом жбурляв.
І нехай у тумані за вікном все той ж сніговий ряд
Похмурих дахів, але красить ніжно червоним горизонт зоря
Чорні хмари - результат, знову димлять заводи
Півжиття забирають мого міста роки
На тих, хто править і диктує, сповнений злості
Настав час вирушати, брате, цінуй момент свободи
Чорні хмари - результат, знову димлять заводи
Півжиття забирають мого міста роки
На тих, хто править і диктує, сповнений злості
Настав час вирушати, брате, цінуй момент свободи