| Ты хочешь третьим быть, в холодном небе плыть, сжигая крылья от седой тоски.
| Ти хочеш третім бути, в холодному небі плисти, спалюючи крила від сивої туги.
|
| Мне без нее не жить, простить — не разлюбить, остывшей ласки бросить медяки.
| Мені без неї не жити, пробачити — не розлюбити, охолонілої ласки кинути мідяки.
|
| Припев:
| Приспів:
|
| Ненавижу и жить без тебя не могу, в черном небе упавшую трону звезду.
| Ненавиджу і жити без тебе не можу, що в чорному небі впала трону зірку.
|
| Ночи раненой птицей сотру без следа, ты с другим навсегда… Навсегда!
| Ночі пораненим птахом зітру без сліду, ти з іншим назавжди… Назавжди!
|
| Когда пройдут дожди, растают миражи, уснет усталая луна.
| Коли пройдуть дощі, розтануть міражі, засне втомлений місяць.
|
| Прости ее, забудь, закроет тенью грусть, она чужая, не твоя, вина.
| Пробач її, забудь, закриє тінню смуток, вона чужа, не твоя, вина.
|
| Припев:
| Приспів:
|
| Ненавижу и жить без тебя не могу, в черном небе упавшую трону звезду.
| Ненавиджу і жити без тебе не можу, що в чорному небі впала трону зірку.
|
| Ночи раненой птицей сотру без следа, ты с другим навсегда… Навсегда!
| Ночі пораненим птахом зітру без сліду, ти з іншим назавжди… Назавжди!
|
| Без тебя живу или не живу, воздухом отравленным дышу.
| Без тебе живу чи не живу, повітрям отруєним дихаю.
|
| Слов твоих стена, истина одна, вместо сна чужая западня.
| Слов твоїх стіна, істина одна, замість сну чужа пастка.
|
| Ненавижу…
| Ненавиджу…
|
| Припев:
| Приспів:
|
| Ненавижу и жить без тебя не могу, в черном небе упавшую трону звезду.
| Ненавиджу і жити без тебе не можу, що в чорному небі впала трону зірку.
|
| Ночи раненой птицей сотру без следа, ты с другим навсегда… Навсегда!
| Ночі пораненим птахом зітру без сліду, ти з іншим назавжди… Назавжди!
|
| Навсегда!
| Назавжди!
|
| Навсегда!
| Назавжди!
|
| Навсегда! | Назавжди! |