| На белоснежном полотне зимы рябины ярко-красная печаль.
| На білосніжному полотні зими горобини яскраво-червоний смуток.
|
| Мы забываем все — ну, кто же мы? | Ми забуваємо все—ну, хто ж ми? |
| И нам чужой любви уже не жаль.
| І нам чужого кохання вже не шкода.
|
| Припев:
| Приспів:
|
| Гонит холодный ветер осколки любви чужой.
| Гонить холодний вітер уламки любові чужої.
|
| Мы заблудились где-то над вьюгой, над суетой.
| Ми заблукали десь над завірюхою, над суєтою.
|
| Гонит холодный ветер осколки любви чужой.
| Гонить холодний вітер уламки любові чужої.
|
| Мы заблудились где-то над вьюгой, над суетой.
| Ми заблукали десь над завірюхою, над суєтою.
|
| И трещину не склеить. | І тріщину не склеїти. |
| Не простить и вереницы скучных серых дней.
| Не пробачити і низки нудних сірих днів.
|
| На белоснежном полотне разбить надежду вечных миражей.
| На білому полотні розбити надію вічних міражів.
|
| Припев:
| Приспів:
|
| Гонит холодный ветер осколки любви чужой.
| Гонить холодний вітер уламки любові чужої.
|
| Мы заблудились где-то над вьюгой, над суетой.
| Ми заблукали десь над завірюхою, над суєтою.
|
| Гонит холодный ветер осколки любви чужой.
| Гонить холодний вітер уламки любові чужої.
|
| Мы заблудились где-то над вьюгой, над суетой.
| Ми заблукали десь над завірюхою, над суєтою.
|
| Гонит холодный ветер осколки любви чужой.
| Гонить холодний вітер уламки любові чужої.
|
| Мы заблудились где-то над вьюгой, над суетой.
| Ми заблукали десь над завірюхою, над суєтою.
|
| Гонит холодный ветер осколки любви чужой.
| Гонить холодний вітер уламки любові чужої.
|
| Мы заблудились где-то над вьюгой, над суетой. | Ми заблукали десь над завірюхою, над суєтою. |