| Був темний і сірий ранок
|
| Коли з неба падали хмари
|
| Ніхто не бачив, що станеться
|
| І так багато живого, що проходить повз
|
| О, скажи мені, де денне світло
|
| Мої очі сліпі бачать що-небудь
|
| Раптовий тиск на мої груди
|
| І моє власне повітря стає розрідженим
|
| У моєму розумінні це день, коли всі сім’ї розпалися
|
| Мить, що потопає в печалі й розпачі
|
| І в моєму розумі це день, коли глибоко всередині щось зламалося
|
| День, коли віра пішла назавжди
|
| Назавжди
|
| І всіх нас поділила одна доля
|
| Отруєне повітря наповнило нас усіх
|
| І тижні стали такими нескінченними
|
| І все ще більше жертв можуть впасти
|
| У моєму розумінні це день, коли всі сім’ї розпалися
|
| Мить, що потопає в печалі й розпачі
|
| І в моєму розумі це день, коли глибоко всередині щось зламалося
|
| День, коли віра пішла назавжди
|
| Назавжди
|
| Я втратив все — я втратив все
|
| У той день, коли час стояв
|
| Я втратив все — я втратив все
|
| У день, коли час зупинився
|
| Я втратив все — я втратив все
|
| У той день, коли час стояв
|
| Я втратив все — я втратив все
|
| У день, коли час зупинився
|
| У моєму розумінні це день, коли всі сім’ї розпалися
|
| Мить, що потопає в печалі й розпачі
|
| І в моєму розумі це день, коли глибоко всередині щось зламалося
|
| День, коли віра пішла назавжди
|
| Назавжди
|
| Назавжди |