Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Оборотень-Князь, виконавця - Пелагея. Пісня з альбому Тропы, у жанрі Фолк-рок
Лейбл звукозапису: Студия СОЮЗ
Мова пісні: Російська мова
Оборотень-Князь(оригінал) |
То не пахарь землю пашет, |
Ворон клочья неба в тучи вяжет, |
В древнем Полоцке звонят колокола, |
Там давно о князе водится молва. |
На небе волчья тень, |
Заканчивай свой день, |
Дружину сторонясь, |
Колдун и оборотень князь. |
Лик Луны ползёт на юг с востока, |
На врагов готовит он охоту. |
Полночь близко — грозовеют небеса, |
Князь готов из яви править чудеса. |
Страшны врагов клинки, |
Не взять их по людски, |
И Волком обротясь, |
Дружину в бой ведёт смеясь. |
Грозен княже, зверь — не человече |
Коли сразу не убьёт, — так изувечит. |
Вражья свора тьмою стала у реки, |
Пригодятся Волку когти и клыки. |
Птицы в рощи, рыбы на глубины, |
опустели в ужасе равнины. |
Смерти стоны да кровавая трава, |
А дружина — стая княжия жива. |
Завидно зверем быть, вино победы пить. |
Он выполнил свой долг, но от чего так мрачен Волк? |
Убиты псы, но с горечью слезы. |
Победа та сплелась, княжны молитву слышит князь. |
Не расти колосьям вровень, камень по степи вороний |
Рассекая телом темень, воины, храбрые, как звери. |
Засуши им раны, ветер, уведи их, брат, от смерти. |
По мосту калинову не води вода его, а верни любимого — мужа невредимого. |
Солнце! |
Наш Отец священный, князя вынь из шкуры тленной, |
Пусть вернётся к отчим стенам человеком неизменным! |
Возьми в свои лучи вражьи стрелы да мечи, рыки да оскалы, |
Ноченьки кровавы оберни забавой, словно не бывало! |
Так поклялся мне вчерась перед боем вещий князь, |
Что не будет волком князь. |
Домы ждут сыны твои волчата, |
Колдовство ночное мною снято. |
Возвращайся с красным солнцем сокол мой |
Обернись из зверя, торопись домой. |
Заря встает в ночи и страшный зверь кричит, |
Не обманул княжну последний бой, кончай войну. |
Заря в ночи, дружине он кричит. |
К жене иду винясь. |
Кончай войну не волк я — князь. |
Я снова князь. |
(переклад) |
То не орать землю оре, |
Ворон клаптя неба в хмари в'яже, |
У стародавньому Полоцьку дзвонять дзвони, |
Там давно про князя водиться чутка. |
На небі вовча тінь, |
Закінчуйте свій день, |
Дружину цураючись, |
Чаклун і перевертень князь. |
Лик Місяця повзе на південний схід, |
На ворогів готує він полювання. |
Опівночі близько — грозовіють небеса, |
Князь готовий виправити чудеса. |
Страшні ворогів клинки, |
Не взяти їх по людськи, |
І Вовком звернувшись, |
Дружину в бій веде сміючись. |
Грізний княже, звір—не людське |
Коли одразу не вб'є, так понівечить. |
Ворожа зграя тьмою стала біля річки, |
Стануть у нагоді Вовку пазурі і клики. |
Птахи в гаю, риби на глибини, |
спорожніли в жаху рівнини. |
Смерті стогін та кровава трава, |
А дружина — зграя князя жива. |
Завидно звіром бути, вино перемоги пити. |
Він виконав свій обов'язок, але чому так похмурий Вовк? |
Убиті пси, але з гіркотою сльози. |
Перемога та сплелася, княжни молитву чує князь. |
Не рости колосся врівень, камінь по степу вороній |
Розтинаючи тілом темінь, воїни, хоробри, як звірі. |
Засуши їм рани, вітер, відведи їх, брате, від смерті. |
По мосту калиновому не води його води, а поверни коханого — чоловіка неушкодженого. |
Сонце! |
Наш Отець священний, князя вийми зі шкіри тлінної, |
Нехай повернеться до вітчих стін людиною незмінною! |
Візьми у свої промені ворожі стріли та мечі, рики та оскали, |
Ночки кривавої оберни забавою, наче не було! |
Так присягнув мені вчора перед боєм віщий князь, |
Що не буде вовком князь. |
Будинки чекають сини твої вовченята, |
Чаклунство нічне мною зняте. |
Повертайся з червоним сонцем сокіл мій |
Обернися зі звіра, поспішай додому. |
Зоря встає вночі і страшний звір кричить, |
Не обдурив княжну останній бій, закінчуй війну. |
Зоря вночі, дружині він кричить. |
До дружини йду вінячись. |
Кончай війну не вовк я — князь. |
Я знову князь. |