| Боже, эти пробки, где тут счастью взяться?
| Боже, ці пробки, де тут щастя взятися?
|
| Как бы снова так жить, чтоб с утра смеяться?
| Як би знову так жити, щоб з ранку сміятися?
|
| Меркантильным скопом вечность расплескали,
| Меркантильним скопом вічність розплескали,
|
| К черту всю работу, я уеду к маме. | До риси всю роботу, я поїду до мами. |
| Там…
| Там…
|
| Сосны в небо вонзаются,
| Сосни в небо встромляються,
|
| С солнцем крыши сливаются, лес зудит весной.
| З сонцем дахи зливаються, ліс свербить навесні.
|
| Домик с сизыми окнами,
| Будиночок з сизими вікнами,
|
| Дворик, с лапами мокрыми, пес, товарищ мой.
| Дворик, з лапами мокрими, пес, товаришу мій.
|
| Мохом, как ладонью, старый камень встретив,
| Мохом, як долонею, старий камінь зустрівши,
|
| В нем, как прежде гудит колокольно ветер.
| В ньому, як колись гуде дзвін вітер.
|
| Розовой гречихой пахнут руки мамы,
| Рожевою грекою пахнуть руки мами,
|
| Этот запах счастья самый яркий, самый. | Цей запах щастя найяскравіший, найяскравіший. |
| Но…
| Але...
|
| Окна судьбой заколочены,
| Вікна долею забиті,
|
| Продан тот на обочине, мой надежный кров.
| Проданий той на узбіччі, мій надійний дах.
|
| Мама теперь не доступная,
| Мама тепер не доступна,
|
| Слабость эта минутная, мне вернет тепло.
| Слабість ця хвилинна, мені поверне тепло.
|
| К соснам, камню и яблоне,
| До сосн, каменю і яблуні,
|
| К добрым истинам маминым, я вернусь домой.
| До добрих істин маминим, я повернуся додому.
|
| Душу со всеми утратами
| Душу з всіми втратами
|
| Примет мокрыми лапами, пес — вечный товарищ мой. | Прийме мокрими лапами, пес — вічний мій товариш. |