| Ось він під'їзд навпроти,
|
| Я заходжу і піднімаюся на автопілоті,
|
| Відкрийте, тебе нема вдома,
|
| Не відповідає номер телефону.
|
| Ось тут наші гойдалки,
|
| Я сяду, чекатиму тебе ще години чотири,
|
| Тижня два минуло, не приходиш все одно
|
| Адже в тебе давно все в душі поламано.
|
| Музика, вино, на годиннику відбій
|
| Усміхаєшся, ми вже розкуті
|
| Раптом ти кажеш: Я хочу додому
|
| Ну просто у тебе все в душі поламано
|
| Ну, просто в тебе все в душі поламано.
|
| Ну, просто в тебе все в душі поламано...
|
| Де ти? |
| Напевно вдома
|
| І краще б, якщо не були з тобою, ми знайомі
|
| Обломи, ти гасиш вікна
|
| Виходиш із під'їзду, повернувшись боком.
|
| Це пара, пара...
|
| Просто скажи мені, де ти
|
| Ношу в кишенях усі твої улюблені цукерки
|
| Монети все на дно, не приходиш все одно
|
| Адже в тебе давно все в душі поламано.
|
| Музика, вино, на годиннику відбій
|
| Усміхаєшся, ми вже розкуті
|
| Раптом ти кажеш: Я хочу додому
|
| Але просто у тебе все в душі поламано
|
| Але просто у тебе все в душі поламано.
|
| Але просто в тебе все в душі поламано...
|
| За тобою сумую ночами, говорю тільки з птахами
|
| Дежавю, але без закінчення, з незнайомими особами
|
| Іти – це твоє мистецтво, за тобою гаснуть ліхтарі
|
| Ти зрозумій, це тільки почуття...
|
| Ні, бейбі. |
| Це "Пара нормальних".
|
| Серцем постукаю до тебе у вікно
|
| Зроблю крок ризиковано
|
| Ти мені не відкриєш все одно
|
| Почуття у тебе поламане.
|
| Музика, вино, на годиннику відбій
|
| Усміхаєшся, ми вже розкуті
|
| Раптом ти кажеш: Я хочу додому
|
| Але просто у тебе все в душі поламано
|
| Але просто у тебе все в душі поламано.
|
| Але просто у тебе все в душі поламано. |