| Ось він під'їзд навпроти, | 
| Я заходжу і піднімаюся на автопілоті, | 
| Відкрийте, тебе нема вдома, | 
| Не відповідає номер телефону. | 
| Ось тут наші гойдалки, | 
| Я сяду, чекатиму тебе ще години чотири, | 
| Тижня два минуло, не приходиш все одно | 
| Адже в тебе давно все в душі поламано. | 
| Музика, вино, на годиннику відбій | 
| Усміхаєшся, ми вже розкуті | 
| Раптом ти кажеш: Я хочу додому | 
| Ну просто у тебе все в душі поламано | 
| Ну, просто в тебе все в душі поламано. | 
| Ну, просто в тебе все в душі поламано... | 
| Де ти? | 
| Напевно вдома | 
| І краще б, якщо не були з тобою, ми знайомі | 
| Обломи, ти гасиш вікна | 
| Виходиш із під'їзду, повернувшись боком. | 
| Це пара, пара... | 
| Просто скажи мені, де ти | 
| Ношу в кишенях усі твої улюблені цукерки | 
| Монети все на дно, не приходиш все одно | 
| Адже в тебе давно все в душі поламано. | 
| Музика, вино, на годиннику відбій | 
| Усміхаєшся, ми вже розкуті | 
| Раптом ти кажеш: Я хочу додому | 
| Але просто у тебе все в душі поламано | 
| Але просто у тебе все в душі поламано. | 
| Але просто в тебе все в душі поламано... | 
| За тобою сумую ночами, говорю тільки з птахами | 
| Дежавю, але без закінчення, з незнайомими особами | 
| Іти – це твоє мистецтво, за тобою гаснуть ліхтарі | 
| Ти зрозумій, це тільки почуття... | 
| Ні, бейбі. | 
| Це "Пара нормальних". | 
| Серцем постукаю до тебе у вікно | 
| Зроблю крок ризиковано | 
| Ти мені не відкриєш все одно | 
| Почуття у тебе поламане. | 
| Музика, вино, на годиннику відбій | 
| Усміхаєшся, ми вже розкуті | 
| Раптом ти кажеш: Я хочу додому | 
| Але просто у тебе все в душі поламано | 
| Але просто у тебе все в душі поламано. | 
| Але просто у тебе все в душі поламано. |