| Ви думаєте, що я навчусь робити крок назад
|
| Ви думаєте, що я навчуся падати
|
| Ти думаєш, що я навчуся ходити, як кіт, уздовж стіни
|
| Але немає ні рими, ні причини
|
| І я можу просто залишитися позаду, так, так
|
| І я божеволію, коли твоє серце б’ється поруч із моїм
|
| Ось я повторю знову
|
| Я відчуваю, що вітрило наповнюється вітером
|
| Я бачу, що світло так яскраво вливається
|
| Ще раз, ще раз
|
| (ГАРФА ДІТТИ)
|
| Можливо, вперше нам пощастило
|
| Можливо, ми знали це з самого початку
|
| Дитина, але цього разу кожне слово йде прямо з серця
|
| Тож живіть, навчайтеся та ризикуйте
|
| Ходіть і говорите, і скажіть правду, так, так
|
| І кожен крок буде відкривати той далекий берег
|
| Ми переходимо знову
|
| Я відчуваю, що вітрило наповнюється вітером
|
| Я бачу, що світло так яскраво вливається
|
| Ще раз, ще раз
|
| (ГАРФА ДІТТИ)
|
| Знову, так, так
|
| Знову
|
| Я відчуваю, що вітрило наповнюється вітером
|
| Я бачу, що світло так яскраво вливається
|
| Знову вони йдуть
|
| Знову
|
| Я відчуваю, що вітрило наповнюється вітером
|
| Я бачу, що світло так яскраво вливається
|
| Знову, так, так
|
| Знову
|
| Я відчуваю, що вітрило наповнюється вітером
|
| Я бачу, що світло так яскраво вливається
|
| Знову, ось ми ідемо, ось ми ідемо
|
| Знову
|
| Я відчуваю, що вітрило наповнюється вітером… |