| Заскочив погостювати, як на південь, та ув'язнув.
|
| Помовчимо, раз язик – волапюк, новояз.
|
| Толмачі тут не перекладуть моїх фраз.
|
| Чи не амур короткозорий, деміург - підорас.
|
| Адже ти мене знаєш, як облупленого
|
| Лупи, літери, слова, моє внутрішнє Пекло!
|
| Що забруднений і вимазаний отруйною жуйкою
|
| Із присмаком забутої заначки під плінтусом.
|
| Десь сніг з'їдає підошви,
|
| Нема чого шкодувати себе - усім буває так нудно.
|
| Ану голосніше пісні, сміх, горланим навмисне,
|
| Топчемся на місці – бігова доріжка.
|
| Ти про бруд мій, знову про гнюс,
|
| Неначе знову подряпну тут і скоро прогнуся.
|
| Ти готова проклясти мене, то знову за сум -
|
| Цього разу все, я не новий Прокруст.
|
| Я з тих, що всі поспішно проморгали,
|
| Вибрати б мишкою небо і зафарбувати сірим між дроти,
|
| Щоб одяг промокав, а нас катували, де ж ми пропадали,
|
| Але ми ті, що все смішно промотали.
|
| Коли скінчиться все, коли раптово скінчиться стеб,
|
| Ми замовимо каву, пончик та рахунок.
|
| Ми це згадаємо ще, фальшивити навіть ніде.
|
| Приходь до мене на річницю нашої смерті. |