| Якось влітку на світанку
|
| Заглянув у сусідній сад,
|
| Там смуглянка-молдаванка
|
| Збирає виноград.
|
| Я червонію, я блідну,
|
| Захотілося їй сказати:
|
| "Станемо над річкою
|
| Зірки літні зустрічати!
|
| Розкудрявий клен зелений, лист різьблений,
|
| Я закоханий і збентежений перед тобою.
|
| Клен зелений, та клен кучерявий,
|
| Та розкудрявий, різьблений!
|
| Розкудрявий клен зелений, лист різьблений,
|
| Я закоханий і збентежений перед тобою.
|
| Клен зелений, та клен кучерявий,
|
| Та розкудрявий, різьблений!
|
| А смуглянка-молдаванка
|
| Відповідала хлопцеві в лад:
|
| "Партизанський, молдаванський
|
| Збираємо ми загін.
|
| Нині рано партизани
|
| Будинок покинули рідний.
|
| Чекає на тебе дорога
|
| До партизанів у ліс густий”.
|
| Розкудрявий клен зелений, лист різьблений,
|
| Тут у клена ми розлучимося з тобою.
|
| Клен зелений, та клен кучерявий,
|
| Та розкудрявий, різьблений!
|
| Розкудрявий клен зелений, лист різьблений,
|
| Тут у клена ми розлучимося з тобою.
|
| Клен зелений, та клен кучерявий,
|
| Та розкудрявий, різьблений!
|
| І смуглянка-молдаванка
|
| Стежкою в ліс пішла.
|
| У тому образі я побачив,
|
| Що із собою не покликала.
|
| Про смуглянку-молдаванку
|
| Часто думав ночами.
|
| Знову свою смуглянку
|
| Я в загоні зустрів!
|
| Розкудрявий клен зелений, лист різьблений,
|
| Привіт, хлопче мій добрий, мій рідний.
|
| Клен зелений, та клен кучерявий,
|
| Та розкудрявий, різьблений!
|
| Розкудрявий клен зелений, лист різьблений,
|
| Привіт, хлопче мій добрий, мій рідний.
|
| Клен зелений, та клен кучерявий,
|
| Та розкудрявий, різьблений! |