Переклад тексту пісні Гора Голгофа - Олег Погудин

Гора Голгофа (оригінал)

Гора Голгофа.
Вижу три креста.
(Замри, душе, доколе окаянна?)
А посреди — распятого Христа.
У ног — Святая Дева с Иоанном.
И тот, что слева, над Христом глумясь,
В своих неправдах Бога обвиняя,
Сказал, с богоубийцами сроднясь:
— Коль Ты — Христос, спаси Себе и наю.
Но тот, что справа, запретил ему:
— Или твоя душа Творца не знает?
За наше зло нам мало этих мук,
А Этот же, скажи, за что страдает?
О, бывший тать, о нынешний святой,
Всё зло своё перечеркнул немногим:
Перед безумной воющей толпой
Ты исповедал Страждущего — Богом.
О ты, который с Господом терпел,
О, покаяньем вырванный из ада!
Одна лишь правда ожила в тебе,
Что полон был ты всяческой неправды.
И в этот миг, последний крестный миг,
Ты оправдал поруганного Бога,
И капля правды, перевесив мир,
Ввела под своды райского чертога.
О, Боже мой, распятый как злодей,
Тебе, Тебе с Отцем и Духом Слава!
Своим Крестом Ты разделил людей
На тех, кто слева, и на тех, кто справа.
Гора Голгофа, Пасхи Колыбель,
Шепчу одно неверными устами:
— Душе моя, помысли о себе,
Душе моя, душе, куда мы станем?
О Мати Света, не остави нас,
Взыщи мене, Единая Отрадо.
Да оживёт во мне хоть в смертный час
Разбойничья спасительная правда.

Гора Голгофа (переклад)

Гора Голгофа.
Бачу три хрести.
(Замри, душі, доки окаянна?)
А посеред — розп'ятого Христа.
У ніг — Свята Діва з Іоанном.
І той, що ліворуч, над Христом знущаючись,
У своїх неправдах Бога звинувачуючи,
Сказав, з боговбивцями споріднений:
— Коли Ти Христос, спаси Себе і знаю.
Але той, що праворуч, заборонив йому:
— Чи твоя душа Творця не знає?
За наше зло нам мало цих мук,
А Це ж, скажи, за що страждає?
О, колишній тать, про нинішній святий,
Все зло своє перекреслив небагатьом:
Перед шаленим виючим натовпом
Ти сповідав Стражденного Богом.
Ти, який з Господом терпів,
О, покаянням вирваний із пекла!
Одна лише правда ожила в тебе,
Що сповнений був ти всілякої неправди.
І ця мить, остання хресна мить,
Ти виправдав зганьбленого Бога,
І капля правди, переваживши світ,
Ввела під склепіння райського палацу.
О, Боже мій, розіп'ятий як злодій,
Тобі, Тобі з Батьком і Духом Слава!
Своїм Хрестом Ти розділив людей
На тих, хто ліворуч, і тих, хто праворуч.
Гора Голгофа, Великдень Колиска,
Шепчу одне невірними вустами:
— Душе моя, помисли про себе,
Душі моя, душі, куди ми станемо?
Про Мати Світла, не залиши нас,
Шукай мене, Єдина Відрадо.
Так оживе в мені хоч у смертну годину
Розбійницька рятівна правда.