| Зовнішній час летить своїми ефемерними годинами
 | 
| Тож ідуть дні, що йдуть у ніч
 | 
| Тендітне сьогодення – не більше ніж невиправдана мрія
 | 
| Тож ідоли оплакують свою зів’ялу славу
 | 
| Побудь спокійно, забудь час, побудь ще трохи, як літо
 | 
| Все ще залишається, як дитинство
 | 
| Побудь ще трохи
 | 
| Тож ідуть квіти осіннім ранком
 | 
| Замки з піску віднесені морем
 | 
| Тож ідіть мрії, які відкидає любов
 | 
| Мить крихка, тому янгол проходить, але це вже вчора
 | 
| Побудь спокійно, забудь час, побудь ще трохи, як літо
 | 
| Залишайтеся нерухомими, час, на жаль, переміг
 | 
| О-ля-ля ніщо не триває, крім майбутнього
 | 
| Щастя згасає, як тільки ти щасливий
 | 
| Завжди можна мріяти про відтягування дня
 | 
| Отже, залишайся нерухомо, залишайся нерухомо
 | 
| Зовні все схвильовано, чоловіки перебільшують
 | 
| Тож ідіть лід у затоплених озерах
 | 
| Роки залишають нас, світ прискорюється
 | 
| Таким чином атоли гинуть, і все закінчується
 | 
| Побудь спокійно, забудь час, побудь ще трохи, як літо
 | 
| Побудь нерухомо, як дитинство, побудь трішки
 | 
| Побудь спокійно, забудь час, побудь ще трохи, як літо
 | 
| Побудь нерухомо, як дитинство, побудь трішки. |