| Зовнішній час летить своїми ефемерними годинами
|
| Тож ідуть дні, що йдуть у ніч
|
| Тендітне сьогодення – не більше ніж невиправдана мрія
|
| Тож ідоли оплакують свою зів’ялу славу
|
| Побудь спокійно, забудь час, побудь ще трохи, як літо
|
| Все ще залишається, як дитинство
|
| Побудь ще трохи
|
| Тож ідуть квіти осіннім ранком
|
| Замки з піску віднесені морем
|
| Тож ідіть мрії, які відкидає любов
|
| Мить крихка, тому янгол проходить, але це вже вчора
|
| Побудь спокійно, забудь час, побудь ще трохи, як літо
|
| Залишайтеся нерухомими, час, на жаль, переміг
|
| О-ля-ля ніщо не триває, крім майбутнього
|
| Щастя згасає, як тільки ти щасливий
|
| Завжди можна мріяти про відтягування дня
|
| Отже, залишайся нерухомо, залишайся нерухомо
|
| Зовні все схвильовано, чоловіки перебільшують
|
| Тож ідіть лід у затоплених озерах
|
| Роки залишають нас, світ прискорюється
|
| Таким чином атоли гинуть, і все закінчується
|
| Побудь спокійно, забудь час, побудь ще трохи, як літо
|
| Побудь нерухомо, як дитинство, побудь трішки
|
| Побудь спокійно, забудь час, побудь ще трохи, як літо
|
| Побудь нерухомо, як дитинство, побудь трішки. |