Переклад тексту пісні Московский вокзал - Ноль

Московский вокзал (оригінал)

Как-то раз на Московском вокзале
(был уж, верно, двенадцатый час)
Мы стояли и поезда ждали,
Когда вы поглядели на нас.
В оках пьяных лукаво искрилась
Гонорей прозрачная тень.
Мы сказали: «Вам и не снилось,
Как сегодня нам лень».
Ты в пальто, провонявшая адом,
Спотыкаясь, прошла мимо нас.
Нет, о Боже, такое мне не надо,
Лучше я обниму унитаз.
По мурлу растекается краска,
А в глазах затаилась печаль.
Не нужна мне сейчас твоя ласка,
Лучше я отвернусь невзначай.
Подбежала тут старая шлюха
(на Армстронга похожа она),
Ковыряя ногтем свое ухо,
Предложила с ней выпить вина.
Что глядишь на меня, как икона,
Словно старый гудишь керогаз?
Нет, такой мне и даром не надо,
Лучше я обниму унитаз.
И терпеть я не мог ее больше,
И бутылкой ей дал по шарам —
Всех их ветром как будто бы сдуло —
Разбежались по темным дворам.
Тут свистки в воронках прикатили,
Делать ноги пришлось поскорей.
Больше я не хожу на вокзалы
Прогуляться среди фонарей.

Московский вокзал (переклад)

Якось на Московському вокзалі
(Була вже, мабуть, дванадцята година)
Ми стояли і поїзди чекали,
Коли ви подивилися на нас.
В очах п'яних лукаво іскрилася
Гонори прозора тінь.
Ми сказали: «Вам і не снилося,
Як сьогодні нам ліньки».
Ти в пальто, що смерділа пеклом,
Спотикаючись, пройшла повз нас.
Ні, о Боже, таке мені не треба,
Краще я обійму унітаз.
По мурлу розтікається фарба,
А в очах причаївся смуток.
Не потрібна мені зараз твоя ласка,
Краще я відвернуся ненароком.
Підбігла тут стара повія
(На Армстронга схожа вона),
Колупаючи нігтем своє вухо,
Запропонувала з нею випити вина.
Що дивишся на мене, як ікона,
Немов старий гудеш керогаз?
Ні, такої мені і даром не треба,
Краще я обійму унітаз.
І терпіти я не міг її більше,
І пляшкою їй дав по кулях —
Усіх їх вітром ніби би здуло —
Розбіглися темними дворами.
Тут свистки в воронках прикотили,
Робити ноги довелося швидше.
Більше я не ходжу на вокзали
Прогулятися серед ліхтарів.