Переклад тексту пісні Пусть... - Многоточие

Пусть... (оригінал)

Пусть эта грусть напьётся моих слёз в сласть
Пусть моя свобода – как дуло в чью-то пасть
Пусть мои слова – отравленные стрелы
Мигом разрушают стройность любой системы
Моя боль пусть остаётся всегда со мной
Я без неё был как ребёнок, как слепой,
Пусть порой, мне будет плохо до тошноты
Тот, кто боли не познал, тот не познает и любви
Подожди – мозги пусть забудут это слово навсегда,
Изменить этот мир – вот наша судьба!
И пусть любая беда меня сбивает с пути –
Я всё равно буду идти – ведь надо дойти
До конца, где начало носит мой след,
С неба грянет - да, не будет никогда - нет
И тогда, когда ко мне придёт смерть-грусть
Улыбнусь ей в лицо – и скажу «пусть»…
Ну и пусть, мои окна умоет грусть,
Грусть серого дождя, это навсегда – да…
Пускай решенья не оправданы, порой рискуя головой
Я выбираю вместо мира - бой с самим собой
И это жутко несерьёзно, больно и бесполезно,
Ведь по лезвию ножа бежать не так уж безболезненно
Пускай я видел ложь в чужих глазах и даже в зеркале
И в самом жарком пекле полагался только на себя
Губя надежду на успехи, рождал её снова,
В глубине души пришибленной, пеняя на себя
И только я играю дальше, пускай всё нелегко,
И только я иду вперёд походкой бодрой и свободной
Знаю, время лечит всё, что покалечило
И далеко пошлю того, кто скажет,
Что я к жизни не пригодный!
Ну и пусть, мои окна умоет грусть,
Грусть серого дождя, это навсегда – да…

Пусть... (переклад)

Нехай цей сум нап'ється моїх сліз у ласку
Нехай моя свобода – як дуло в чиюсь пащу
Нехай мої слова – отруєні стріли
Миттю руйнують стрункість будь-якої системи
Мій біль нехай завжди залишається зі мною
Я без неї був як дитина, як сліпий,
Нехай часом, мені буде погано до нудоти
Той, хто болю не пізнав, той не пізнає і кохання
Почекай – мізки нехай забудуть це слово назавжди,
Змінити цей світ – ось наша доля!
І нехай будь-яка біда мене збиває зі шляху –
Я все одно йтиму – адже треба дійти
До кінця, де початок носить мій слід,
З неба гримне - так, не буде ніколи - ні
І тоді, коли до мене прийде смерть-сум
Усміхнуся їй в обличчя - і скажу "нехай" ...
Ну і нехай, мої вікна вмиє смуток,
Сум сірого дощу, це назавжди – так…
Нехай рішення не виправдані, іноді ризикуючи головою
Я вибираю замість миру - бій із самим собою
І це дуже несерйозно, боляче і марно,
Адже по лезу ножа бігти не так вже й безболісно
Нехай я бачив брехню в чужих очах і навіть у дзеркалі
І в самому спекотному пеклі покладався тільки на себе
Гублячи надію на успіхи, народжував її знову,
У глибині душі прибитої, нарікаючи на себе
І тільки я граю далі, нехай все нелегко,
І тільки я йду вперед ходою бадьорою та вільною
Знаю, час лікує все, що покалічило
І далеко пошлю того, хто скаже,
Що я не придатний до життя!
Ну і нехай, мої вікна вмиє смуток,
Сум сірого дощу, це назавжди – так…