Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Пусть..., виконавця - Многоточие. Пісня з альбому Атомы сознаниЯ, у жанрі Русский рэпДата випуску: 25.11.2002
Лейбл звукозапису: DFR
Мова пісні: Російська мова
Пусть...(оригінал) |
| Пусть эта грусть напьётся моих слёз в сласть |
| Пусть моя свобода – как дуло в чью-то пасть |
| Пусть мои слова – отравленные стрелы |
| Мигом разрушают стройность любой системы |
| Моя боль пусть остаётся всегда со мной |
| Я без неё был как ребёнок, как слепой, |
| Пусть порой, мне будет плохо до тошноты |
| Тот, кто боли не познал, тот не познает и любви |
| Подожди – мозги пусть забудут это слово навсегда, |
| Изменить этот мир – вот наша судьба! |
| И пусть любая беда меня сбивает с пути – |
| Я всё равно буду идти – ведь надо дойти |
| До конца, где начало носит мой след, |
| С неба грянет - да, не будет никогда - нет |
| И тогда, когда ко мне придёт смерть-грусть |
| Улыбнусь ей в лицо – и скажу «пусть»… |
| Ну и пусть, мои окна умоет грусть, |
| Грусть серого дождя, это навсегда – да… |
| Пускай решенья не оправданы, порой рискуя головой |
| Я выбираю вместо мира - бой с самим собой |
| И это жутко несерьёзно, больно и бесполезно, |
| Ведь по лезвию ножа бежать не так уж безболезненно |
| Пускай я видел ложь в чужих глазах и даже в зеркале |
| И в самом жарком пекле полагался только на себя |
| Губя надежду на успехи, рождал её снова, |
| В глубине души пришибленной, пеняя на себя |
| И только я играю дальше, пускай всё нелегко, |
| И только я иду вперёд походкой бодрой и свободной |
| Знаю, время лечит всё, что покалечило |
| И далеко пошлю того, кто скажет, |
| Что я к жизни не пригодный! |
| Ну и пусть, мои окна умоет грусть, |
| Грусть серого дождя, это навсегда – да… |
| (переклад) |
| Нехай цей сум нап'ється моїх сліз у ласку |
| Нехай моя свобода – як дуло в чиюсь пащу |
| Нехай мої слова – отруєні стріли |
| Миттю руйнують стрункість будь-якої системи |
| Мій біль нехай завжди залишається зі мною |
| Я без неї був як дитина, як сліпий, |
| Нехай часом, мені буде погано до нудоти |
| Той, хто болю не пізнав, той не пізнає і кохання |
| Почекай – мізки нехай забудуть це слово назавжди, |
| Змінити цей світ – ось наша доля! |
| І нехай будь-яка біда мене збиває зі шляху – |
| Я все одно йтиму – адже треба дійти |
| До кінця, де початок носить мій слід, |
| З неба гримне - так, не буде ніколи - ні |
| І тоді, коли до мене прийде смерть-сум |
| Усміхнуся їй в обличчя - і скажу "нехай" ... |
| Ну і нехай, мої вікна вмиє смуток, |
| Сум сірого дощу, це назавжди – так… |
| Нехай рішення не виправдані, іноді ризикуючи головою |
| Я вибираю замість миру - бій із самим собою |
| І це дуже несерйозно, боляче і марно, |
| Адже по лезу ножа бігти не так вже й безболісно |
| Нехай я бачив брехню в чужих очах і навіть у дзеркалі |
| І в самому спекотному пеклі покладався тільки на себе |
| Гублячи надію на успіхи, народжував її знову, |
| У глибині душі прибитої, нарікаючи на себе |
| І тільки я граю далі, нехай все нелегко, |
| І тільки я йду вперед ходою бадьорою та вільною |
| Знаю, час лікує все, що покалічило |
| І далеко пошлю того, хто скаже, |
| Що я не придатний до життя! |
| Ну і нехай, мої вікна вмиє смуток, |
| Сум сірого дощу, це назавжди – так… |